Суд скасував мораторій на російськомовний продукт у Львівській області
Львівський окружний адміністративний суд в особі судді Зіновія Гавдика скасував рішення Львівської облради №745 від 18 вересня 2018 року про запровадження мораторію на публічне використання російськомовного культурного продукту на території Львівської області.
Про це на своїй сторінці у Facebook написав юрист Роман Лихачов.
“Закон однаковий для всіх, і будь-яку владу можна змусити поважати цей закон і не порушувати конституційні права будь-яких людей, зокрема національних меншин. Я зробив це також заради російських селебрітіс, які підтримують українців, – Лії Ахеджакової, Ельдара Рязанова, Юрія Шевчука, Андрія Кончаловського, Бориса Гребенщикова і багатьох інших відомих росіян. Творчість цих людей я хочу слухати і у Львові”, – написав він.
Голова Львівської облради Олександр Ганущин у коментарі виданню ZIK повідомив, що наразі не ознайомлений із цим рішенням суду, але Львівська облрада подаватиме апеляцію на таку ухвалу суду першої інстанції.
Нагадаємо, в листопаді Роман Лихачов подав до Львівського окружного адміністративного суду на Львівську обласну раду через введення так званого мораторію на російськомовний культурний продукт, який чиновники ухвалили у вересні.
Скасувати рішення Львівської облради, на думку адвоката, слід було, адже воно порушувало статтю 10 Конституції України, у якій ідеться, що єдиною державною мовою в Україні є українська, а держава забезпечує всебічний її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території країни.
Історія із забороною російськомовного культурного продукту в Україні почалась у вересні, коли Львівська облрада запровадила такий мораторій на території Львівщини. Вже за місяць стало відомо, що через заборону в області більше не продаватимуть мистецький журнал “ШО”, який видається в Україні з 1995 року. Згодом ініціативу львівських депутатів підхопили в Тернополі, Житомирі та на Волині.
У листопаді заборону ввели депутати туристичного міста Славське на Львівщині, проте там вони не тільки встановили мораторій на культурний продукт, але й рекомендували готелям не використовувати російську для спілкування з туристами.
Експерт Центру інформації про права людини Володимир Яворський зазначає, що ці рішення суперечать Конституції, законам України та міжнародному праву.
Він, зокрема, вказує, що українське законодавство не містить такого поняття як “російськомовний культурний продукт”. Крім того, місцеві ради посилаються на визнання Російської Федерації країною-агресором, однак в їхніх рішеннях ідеться не про заборону продукції, виробленої в цій країні. Йдеться про заборону продукції російською мовою, що є суттєво відмінним поняттям, оскільки забороняє в тому числі й товари, вироблені в Україні.
Стаття 34 Конституції України гарантує кожному “право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань”. Це ж право гарантується статтею 10 Європейської Конвенції про захист прав людини. Ця свобода повною мірою включає й свободу самому обирати мову, якою реалізувати свободу вираження.
Водночас, стаття 10 Конституції України без жодних винятків гарантує в Україні “вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України”.
Ці заборони також розглядати і як приклад прямої дискримінації за мовною ознакою, що заборонена законом “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні” та статтею 24 Конституції України.
Заборона використання російської мови також порушує закон про національні меншини в Україні та Рамкову конвенцію Ради Європи про захист національних меншин, що була ратифікована Україною у 1997 році.
