Суд скасував заборону російськомовного культурного продукту в Житомирській області

Дата: 01 Березня 2019
A+ A- Підписатися

Житомирський окружний адміністративний суд скасував мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території області.

Про це повідомила прес-служба суду.

Судове засідання у справі щодо скасування мораторію 

Оскаржували антиконституційне рішення щодо мораторію представники опозиційної платформи “За життя”. Вони стверджували, що мораторій, якщо його не скасувати, потенційно матиме вплив на осіб, які в будь-якій сфері матимуть намір використовувати російськомовний культурний продукт. Також, на думку представників позивача, рішення щодо заборони не деталізує, на який саме  російськомовний культурний продукт та в яких формах накладено мораторій.

У свою чергу представники влади наполягали на тому, що заборона потрібна для “боротьби в потужній гібридній війні, яку веде Росія”, і мала на меті зменшення напруги в суспільстві, захист українського інформаційного простору від впливів держави агресора та подолання наслідків тривалої лінгвістичної русифікації.

У підсумку суд визнав мораторій таким, що суперечить “окремим статтям Конституції України та іншим законам”.

Історія із забороною російськомовного культурного продукту в Україні почалась у вересні, коли Львівська облрада запровадила такий мораторій на території Львівщини. Вже за місяць стало відомо, що через заборону в області більше не продаватимуть мистецький журнал “ШО”, який видається в Україні з 1995 року. Згодом ініціативу львівських депутатів підхопили в Тернополі, Житомирі та на Волині.

У листопаді заборону запровадили депутати туристичного міста Славське на Львівщині, проте там вони не тільки встановили мораторій на культурний продукт, але й рекомендували готелям не використовувати російську для спілкування з туристами.

Експерт Центру інформації про права людини Володимир Яворський зазначає, що ці рішення суперечать Конституції, законам України та міжнародному праву.

Він, зокрема, вказує, що українське законодавство не містить такого поняття як “російськомовний культурний продукт”.  Крім того, місцеві ради посилаються на визнання Російської Федерації країною-агресором, однак в їхніх рішеннях ідеться не про заборону продукції, виробленої в цій країні. Йдеться про заборону продукції російською мовою, що є суттєво відмінним поняттям, оскільки забороняє в тому числі й товари, вироблені в Україні.

Стаття 34 Конституції України гарантує кожному “право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань”. Це ж право гарантується статтею 10 Європейської Конвенції про захист прав людини. Ця свобода повною мірою включає й свободу самому обирати мову, якою реалізувати свободу вираження.

Водночас, стаття 10 Конституції України без жодних винятків гарантує в Україні “вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України”. 

Ці заборони також розглядати і як приклад прямої дискримінації за мовною ознакою, що заборонена законом “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні” та статтею 24 Конституції України.

Заборона використання російської мови також порушує закон про національні меншини в Україні та Рамкову конвенцію Ради Європи про захист національних меншин, що була ратифікована Україною у 1997 році.

У січні 2019 року за позовом адвокат Романа Лихачов Львівський окружний адміністративний суд скасував на рішення Львівської облраду на введення мораторію на російськомовний продукт. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: