Суд не дозволив розкрити критерії, за якими Мінінформполітики відбирало сайти для блокування

Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у розкритті критеріїв та методології, які застосовувало Міністерство інформаційної політики для формування списків інтернет-ресурсів, рекомендованих для блокування на території України.

Про це повідомляє коаліція “За вільний інтернет”, яка понад рік намагалася дізнатися ці критерії в українських відомствах і міністерствах.

У вересні минулого року активісти звернулися до міністерства, аби там надали інформацію про критерії та методологію, на підставі яких формують перелік інтернет-ресурсів, які нібито містять “незаконну” інформацію та доступ до яких рекомендується заборонити. Адже саме Міністерство інформаційної політики працювало над пошуком “незаконної” інформації на інтернет-ресурсах. Задля цього у відомстві навіть створили відповідну робочу групу, яка готувала пропозиції на обговорення та надавала відповідні висновки експертній раді при міністерстві.

Однак на запит активістів чиновники відповіли відмовою, посилаючись на те, що інформація, яку вони хочуть отримати, має статус “для службового користування”. Раніше з таким формулюванням активістам відмовили в СБУ та МЗС, а тому вони подали до суду, наголошуючи на суспільній важливості питання.

“Приховування запитаної інформації створює загрозу свавільного прийняття висновків щодо можливої незаконності інформації, розміщеної на певних інформаційних ресурсах, та не дозволяє оцінити, наскільки застосовані критерії є виправданими, чи не порушують вони вимог законодавства та міжнародних зобов’язань України, зокрема у сфері свободи вираження поглядів”, – стверджували вони. 

Але суд став на бік міністерства і не дозволив розкрити методологію блокування.

Юристка коаліції Віта Володовська зі свого боку зауважує, що під час ухвалення рішення суд не проводив “трискладового тесту” і Якщо запитувану інформацію можна зарахувати до категорії "з обмеженим доступом", відмова у задоволенні запиту на її розголошення буде правомірною, якщо розпорядник доведе, що оприлюднення інформації на момент подання запиту може завдати істотної шкоди одному чи декільком охоронюваним законом інтересам і така шкода переважає суспільний інтерес в її отриманні, застосування якого є обов’язковим у разі зарахування інформації, зокрема, до службової.

“Суд узагалі не проаналізував, чи могло розголошення інформації завдати істотної шкоди інтересам національної безпеки і чи переважала б така шкода суспільний інтерес у наданні публічної інформації“, – каже вона. 

Наразі активісти не планують оскаржувати рішення суду, адже в міністерстві проходить реорганізація, проте наголошують, що не перестають слідкувати за дотриманням законності в питанні свободи інтернету.

Як відомо, цього року правозахисники вже закликали владу не продовжувати практику блокувань в інтернеті. Адже в травні “відзначили” другу річницю запровадження інтернет-блокувань в Україні, але протягом цих років чиновники не повідомили суспільству ні методології, ні ефективності цих заборон.