Шевченківський райсуд не побачив складу злочину в плакаті з тризубом на Марші 8 березня в Києві
Шевченківський райсуд Києва не знайшов складу злочину у діях організаторки Маршу за права жінок 8 березня Олени Шевченко.
Про це повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.
Киянку підозрювали у “нарузі над державними символами” через плакат на Марші, на якому була зображена оголена жінка із стилізованим гербом-тризубом.
Шевченко інкримінували порушення статті 185-1 Кодексу України про адміністративні порушення (Порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій) з додаванням матеріалів про “наругу над державними символами”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 8 березня-2018: чоловіки на Марші, зеленка, перцеві балончики та “битва” за плакат
У суді Олена Шевченко не визнала вину. Вона заявила, що не вбачає наруги у цьому банері і що тризуб — це саме символ об’єднання “Національні дружини”, а не малий герб України.
“На цьому плакаті я бачу знак Національних дружин, незареєстроване, мілітаризоване недержавне утворення, яке не має використовувати символ тризубу. Наругою над державними символи я вважаю використання бандитським утворенням державних символів”, — сказала вона. Олена Шевченко під час засідання заявила, що не бачила плакату і не бачила, хто саме його тримав.
Інспектор Шевченківського управління поліції Гришин О. В. під час засідання вказав, що організаторка була поряд і повинна була передбачити, що зміст плакату може образити пересічних громадян.
“Але громадянка Шевченко була одна з організаторів цієї акції і вона повинна була передбачити усі наслідки цієї події, а також консультувати учасників акції щодо недопущення протиправних дій, оскільки цей плакат міг обурити громадян”, — відповів він. При цьому він не зазначив нормативний акт, яким передбачено порядок організації мітингу, який порушила Олена Шевченко.
Суддя Євген Сидоров у своїй постанові зазначив, що обмеження та порядок проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій може бути встановлений виключно законом. Однак такого закону Верховна Рада не прийняла. Суддя вказав, що такого висновку у 2013 року дійшов Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі “Вєрєнцов проти України”.
“Хоча таке правопорушення як порушення порядку проведення демонстрації передбачалось Кодексом України про адміністративні правопорушення його підстава, тобто порядок проведення демонстрацій не була з належною чіткістю встановленим національним законодавством. За відсутності чіткого та передбаченого законодавства, що визначає правила проведення мирних демонстрацій покарання заявника за неіснуючого порядку було несумісним із ст. 7 Конвенції (“ніякого покарання без закону)”, — зацитував суддя у своїй постанові рішення ЄСПЛ і додав, що аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові №5-49кс13 від 3 березня 2014 року.
“Суд приходить до висновку, що притягнення Шевченко до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-1 КУПаП не є таким, що ґрунтується на законі… Приходжу до висновку, що у діях Шевченка відсутній склад адмінправопорушення”, — підсумував суддя Євген Сидоров. Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційному суді Києва протягом десяти днів.
Тим часом, до будівлі суду прийшли представники праворадикальних організацій. Адвокатка Олени Шевченко закликала присутніх не йти з суду по одному. Окрім цього, вона закликала правоохоронців убезпечити тих, хто підтримував Шевченко і провести тих, хто прийшов на засідання, до зупинок громадського транспорту.
Після засідання Олена Шевченко розповіла журналістам, що під час мирного зібрання у Києві не було порушень, окрім випадку, коли представник Нацполіції відібрав в учасників банер.
“Про це не сказав, на жаль, сьогодні свідок, який складав адміністративний протокол”, — зауважила вона.
Серед організаторів акції були ГО “Інсайт”, Український жіночий фонд, Міжнародна благодійна організація “Ромський жіночий фонд “Чіріклі”, Благодійна організація “Всеукраїнська ліга “Легалайф”, Благодійна організація “Позитивні жінки”, Amnesty International Україна.
