“Регіони віддані на відкуп місцевим елітам в обмін на голоси на виборах”: експерти про серію нападів на активістів

З початку року правозахисники зафіксували щонайменше 53 випадки фізичних нападів на громадських активістів.

Про це повідомила дослідниця Центру інформації про права людини Євгенія Андреюк сьогодні під час брифінгу “Нова хвиля нападів на громадських активістів: як зупинити безкарність”.

“У плані фізичних нападів цей рік, напевно, буде рекордним. Це різні групи активістів, різні регіони. Починаючи з груп активістів, які конфліктують з незаконними забудовниками, і їхнього побиття тітушками, закінчуючи доволі гучними нападами, де можливий як проросійський, так і місцевий вплив”, – зауважила Андреюк.

За її словами, спільними у згаданих нападах є мотив – активна громадська позиція – та неефективність їхніх розслідувань.

“Часто неефективність починається з неправильної кваліфікації злочинів, коли напади кваліфікують як хуліганку. Ця практика тягнеться ще з СРСР. І є це загальною тенденцією. Водночас ігноруються статті кримінального кодексу, такі як дискримінація та напад на ґрунті ненависті чи перешкоджання професійній діяльності журналістів”, – додала Андреюк.

Через невідповідну кваліфікацію напади, пов’язані з громадською діяльністю, неможливо виділити в окрему статистику.

Ще однією ознакою неефективності розслідувань, за словами Андреюк, є відсутність інформації про замовників нападів.

“Тому ми не можемо сказати, чи є ці напади тенденцією, пов’язаною з намаганням Росії дестабілізувати ситуацію в країні, чи це місцева влада так захищає свої інтереси”, – пояснила Андреюк.

Ймовірною угодою між президентом країни та місцевими елітами пояснив пожвавлення нападів на активістів представник громадського руху “Чесно” Микола Виговський.

“За умовами угоди місцеві еліти забезпечують президенту переобрання на виборах, а взамін отримують імунітет. Відповідно, регіони віддані на відкуп місцевим елітам. І вони можуть робити, що хочуть. А якщо їхнім діям чинять перепони активісти, то на них тиснуть або фізично знищують”, – переконаний Виговський.

В існуванні домовленостей між місцевою та центральною владою переконаний також одеський активіст, лідер місцевого “Автомайдану” Віталій Устименко, на якого в червні 2018-го в Одесі напали з ножем.

“У всіх справах щодо активістів Одеси немає жодного прецеденту, де б розглядалися версія участі в організації нападу міського голови та його оточення. Хоча це найочевидніша і найперша версія, яка мала б розглядатися незалежним слідством”, – каже Устименко.

У неефективності роботи правоохоронців переконався і юрист Масі Найєм, який зараз веде справу замаху на життя херсонської активістки Катерини Гандзюк.

За його словами, перший заступник голови Нацполіції В’ячеслав Аброськин особисто пообіцяв покарати того співробітника, який у день нападу на Гандзюк кваліфікував справу як хуліганство. Також ішлося про покарання для процесуального керівника у справі, який дозволив таку кваліфікацію.

Однак Найєму досі невідомо про якісь дисциплінарні заходи.

“Чому немає реакції? У мене є відчуття, яке ґрунтується на фактах, які я не можу розголошувати, що міністру внутрішніх справ не хочеться розслідувати ці напади. Бо поліція може вийти на самих себе як на людей, які допомагають злочинцям або саботують розслідування”, – додав Найєм.

На переконання учасників брифінгу, за нинішніх умов ситуація з нападами лише погіршуватиметься, особливо під час виборчої кампанії в мажоритарних округах.

“У цій ситуації бракує реакції від влади, насамперед від президента як гаранта національної безпеки. Щоб зупинити дестабілізацію, мало зусиль лише поліції, яка не змогла до кінця довести жодну справу щодо нападів. Тому президент мав би зібрати позачергове засідання РНБО, оскільки ця ситуація підриває зовнішню безпеку країни”, – каже Микола Виговський.

З вимогами негайно відреагувати на нову серію нападів та розірвати умовну угоду з місцевими елітами про вседозволеність в обмін на голоси на виборах, громадські активісти прийдуть увечері 27 вересня під адміністрацію президента.

“Ми очікуємо, що президент як гарант Конституції та наших прав і свобод визнає проблему та почне її активно розв’язувати. Інакше повториться історія 2013–14 років. Чомусь центральна еліта всліпу ігнорує закони історії та наступає на ті самі граблі”, – резюмував Віталій Устименко.