Питання нацбезпеки та боротьба з пропагандою не мають виправдовувати утиски свободи слова – міжнародні правозахисники

Дата: 01 Листопада 2018
A+ A- Підписатися

Протягом останніх двох років в Україні збільшились як факти фізичної агресії проти журналістів, так і випадки тиску на свободу слова з боку влади.

Про це 1 листопада під час громадських слухань “Фізична безпека журналістів та свобода слова” заявили представники таких міжнародних правозахисних організацій, як Freedom House, Human Rights Watch та ООН, повідомляє кореспондентка Центру інформації про права людини.

Директор представництва Freedom House в Україні Метью Шааф зауважив, що ситуація зі свободою преси є одним з індикаторів здоров’я української демократії і останні тенденції в цій сфері зафіксовані у звітах організації про свободу преси та свободу в інтернеті.

“Негативною тенденцією є, на нашу думку, тиск з боку силових структур на низку видань через їхні політичні позиції та підозри в тому, що вони становлять загрозу національній безпеці України, оскільки нібито співпрацюють із Російською Федерацією”, – зазначив він.

За його словами, тут є проблема у відсутності необхідних доказів про порушення, здійснені цими ЗМІ, та в непропорційності санкцій, застосованих до них.

“До небажаних для влади ЗМІ застосовували тиск державні та недержавні сили. Наприклад, рейди на офіси медіа є показником того, що в Україні є можливим тиск за висловлювання чи політичні позиції, що становить загрозу не лише свободі преси, а й свободі висловлювання”, – наголосив Метью Шааф.

Іншим негативним явищем він назвав ухвалення державних рішень у сфері захисту інформаційної безпеки та рішень, що обмежують свободу висловлювання, без включення в дискусію медіаекспертів та правозахисників, парламенту, ЗМІ та інших стейкхолдерів.

“Рейтинг України в нашому звіті “Свобода в інтернеті – 2017” впав на сім пунктів, у тому числі через указ президента про блокування соціальних мереж та веб-сайтів. Водночас, згідно з дослідженням КМІС за вересень 2018 року, 46% респондентів в Україні вважають, що це рішення було помилкою і веде лише до обмеження прав користувачів. Крім того, такі обмеження не ефективні, оскільки люди можуть користуватися цими ресурсами, якщо захочуть”, – розказав правозахисник.

Водночас, за його словами, у звіті “Свобода в інтернеті – 2018”, який був оприлюднений 1 листопада, рейтинг України залишися на тому ж рівні, що й минулого року. В цьому звіті серед загроз свободі інтернету згадані законодавчі ініціативи, зокрема законопроект №6688, який передбачав позасудове блокування сайтів Службою безпеки України, і списки СБУ, спрямовані на посилення контролю за інтернетом та нагляду за користувачами з боку державних структур.

Метью Шааф підкреслив, що лише завдяки тиску ЗМІ, активістів і правозахисників ці ініціативи поки що не перетворились на закони.

“На жаль, наші аналітики зазначають, що не лише фейки можуть шкодити демократії, а й дії, які держави, зокрема Україна, застосовують нібито у відповідь на фейки. Тож ми бачимо необхідність продовження співпраці з усіма зацікавленими стейкхолдерами зі створення політики, яка забезпечуватиме свободу слова, але не обмежуватиме її”, – підсумував він.

Заступник голови моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Бенджамін Моро також звернув увагу на загрози, що становлять непропорційні обмеження свободи висловлювання з метою захисту національної безпеки.

“Такі обмеження мають вплив на роботу журналістів, медійних організацій, а також вони впливають на свободу висловлювання інших громадян України, коли вони розміщують пости чи репости в соцмережах”, – зазначив Моро.

Він нагадав випадок із житомирським журналістом Василем Муравицьким, якому висунули обвинувачення в замаху на територіальну цілісність України і державній зраді.

За словами Моро, місія ООН занепокоєна щодо пропорційності таких звинувачень саме в цьому конкретному випадку, а також через затягнення слідства і судового розгляду у випадках, які пов’язані зі свободою висловлювання.

“Коли ми відвідували судове засідання 28 вересня в Житомирі, ультраправі прямо в залі судового слухання напали на адвоката Муравицького і ще на одного журналіста, який висвітлював цю справу. Поліцейських у залі суду не було, і після попереднього слухання журналіста обприскав зеленкою член праворадикальної організації прямо перед камерами”, – розповів представник ООН, додавши, що у квартальному звіті місії зафіксовані й інші подібні приклади.

Моро закликав органи влади України постійно засуджувати напади на журналістів і робити все можливе, щоб забезпечити захист їхніх прав в Україні.

Погіршення ситуації зі свободою слова в Україні протягом останніх двох років фіксує у своїх моніторингах і міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch.

За словами координаторки організації Тані Купер, це відбувається не лише через порушення свободи слова на окупованих територіях, які вони також включають у моніторинг, а й через ситуацію на контрольованій урядом України території.

“Ми постійно в наших діалогах з українською владою говоримо про шкоду російської пропаганди, але це не має бути такою метафоричною ковдрою, якою потрібно покривати всіх журналістів і використовувати звинувачення в антиукраїнській пропаганді для тиску на них”, – підкреслює Таня Купер.

Вона закликала владу України не лише захищати журналістів від тиску, який веде до самоцензури та небажання висвітлювати деякі теми, а також позитивно впливати на той суспільний простір, у якому журналісти почуватимуть себе вільно і безпечно виконуватимуть свою роботу. Ставитися до них не як до ворогів, а як до експертів, людей, з якими можна вести діалог, від яких можна почути якусь конструктивну критику, щоб змінювати ситуацію.

Також вона закликала міжнародних партнерів України постійно піднімати теми свободи слова у своїх діалогах з офіційними особами і запитувати інформацію та реакцію на факти порушення свободи слова.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: