“Після смерті хочу, щоб”: з 1 січня українці зможуть давати згоду на донорство органів

Уряд затвердив порядок, за яким з 1 січня 2019 року повнолітні українці зможуть давати письмову згоду на донорство органів після смерті.

Як повідомляє прес-служба Міністерства охорони здоров’я, порядок затверджує письмові форми для волевиявлення громадян щодо можливого донорства, які будуть вноситися до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації. 

Відповідну постанову уряд ухвалив 27 грудня. Починаючи з наступного року, кожен повнолітній українець зможе письмово затвердити своє бажання чи небажання стати донором або призначити уповноважену особу, яка зможе прийняти це рішення за нього після його смерті.

Кабінет Міністрів України також передбачив механізм проведення трансплантацій до початку роботи ЄДІСТ та роботи Уповноваженого органу з питань трансплантації. 

Рішення про донорство людина може змінювати протягом усього життя, адже після подання нової форми заяви дія попередньої анулюється. У міністерстві зауважили, що кількість заяв, які може подати фізична особа, є необмеженою.

До Єдиної державної інформаційної системи трансплантації вноситимуть: 

• письмову згоду на донорство після смерті;
• письмову незгоду на донорство після смерті;
• заяву про призначення уповноваженого представника, який прийматиме рішення про донорство в разі смерті людини (має бути засвідчена підписом уповноваженого представника);
• заяву про відкликання уповноваженого представника;
• заяву про незгоду бути уповноваженим представником;
• заяву про згоду на прижиттєве донорство;
• заяву про відкликання згоди на прижиттєве донорство.

Як зауважили в міністерстві, в майбутньому заяву можна буде подати в електронній формі.  

“З 1 січня 2019 року трансплантація в Україні проводитиметься. Ті лікарні, які проводять лікування цим надзвичайно складним методом, матимуть змогу і далі рятувати людські життя”, – наголосили у відомстві.

У МОЗ додали, що з 1 січня 2019 року рішення про проведення лікування методом трансплантації ухвалюватиме консиліум лікарів медзакладу, де пацієнта занесено до списку очікування. Свою згоду або незгоду на отримання лікування пацієнт надаватиме закріпленому за ним лікарю медзакладу, який проводить трансплантацію.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: За ниркою – в Білорусь, за серцем – в Індію: чому трансплантація органів в Україні виняток, а не правило

Заяви про рішення стати донором або відмовитися від донорства українці подаватимуть або лікарю медзакладу, що має здійснювати трансплантацію, або трансплант-координатору, уповноваженій особі в центрах донорства крові та вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації. Також такі заяви можна буде надати своєму сімейному лікарю чи терапевту. Усі заяви зберігатимуться в закладах охорони здоров’я, де їх прийняли, з дотриманням законодавства щодо захисту персональних даних. Упродовж трьох днів від початку роботи Уповноваженого органу з питань трансплантації всі заяви будуть передані до нового ЦОВВ.

Нагадаємо, у травні 2018 року ВРУ ухвалила новий закон про трансплантацію, що набуде чинності з 1 січня 2019-го. Відповідно до нього, кожна людина має право надати згоду або незгоду на використання її органів після смерті. Цю інформацію вноситимуть до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ) – бази реципієнтів і потенційних донорів.

Водночас фахівці стверджували, що за новим законом трансплантації будуть можливі тільки після запуску ЄДІСТ та приведення підзаконних нормативних актів у відповідність до положень нового закону, а на це в бюджеті на 2018 рік не були закладені кошти. 

За різними підрахунками, в Україні потребують пересадки органа близько п’яти тисяч пацієнтів щороку.