Парламентський комітет підтримав законопроект про соцзахист заручників: у активістів до документа багато питань

Дата: 06 Лютого 2019
A+ A- Підписатися

Комітет з питань нацбезпеки 6 січня підтримав розкритикований правозахисниками законопроект про внесення змін до Закону “Про боротьбу з тероризмом” щодо соціального захисту заручників.

Про це Центру інформації про права людини розповіла координаторка “Медійної ініціативи за права людиниМарія Томак.

“Голова комітету Пашинський (депутат від фракції “Народний фронт” Сергій Пашинський – ред.) наговорив якогось популізму про “підтримку заручників”, і цього виявилося достатньо. Адекватність проявив тільки народний депутат Береза (позафракційний народний депутат Борислав Береза – ред.), який запитав, а чи взагалі хтось доповість по суті, що це за законопроект, у чому його суть, чим відрізняється від альтернативних. Доповідач був від Ірини Геращенко, але йому голова Пашинський слова не надав”, – розповіла Томак.

Низка народних депутатів внесла на розгляд парламенту законопроект у травні минулого року. У пояснювальній записці до нього йдеться про необхідність змін, адже “в Україні недостатньо правових регулювань та вжитих заходів стосовно заручників з огляду на неврегульованість низки питань, пов’язаних із правами та з реабілітаційним періодом у житті звільнених з неволі людей”

Законопроект визначає основи соціального захисту заручників, зокрема надання їм особливого медичного обслуговування, медичної та психологічної реабілітації, надання права на безоплатну вторинну правову допомогу, звільнення від виконання фінансових зобов’язань протягом усього періоду тримання як заручника, виплату одноразової грошової допомоги й інші пільги та привілеї. Крім того, документ пропонує занести колишніх заручників до переліку суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу. 

Ще до засідання комітету в правозахисників Медійної ініціативи за права людини, Кримської правозахисної групи, “Крим SOS“, Української Гельсінської спілки з прав людини та експертів з Головного науково-експертного управління виникли питання до документа.  

Під час засідання комітету депутати пропонували додати в закон статті про процедуру видавання посвідчення колишнього заручника, яке мають оформити на підставі довідки з СБУ. Правозахисники нарікають на один з основних недоліків документа – відсутність критеріїв визначення поняття “заручник”. 

“Та й сам термін “заручник”, можливо, звучить гарно публіцистично. Але якщо ми говоримо про правовий статус, то це некоректно. Разом з тим відсутність критерію політв’язнів призводить до таких конфліктів із громадянським суспільством, які стались із Міністерством з окупованих територій, яке розподіляє кошти полоненим Кремля. Не зрозуміло, за яким критерієм розподіляють бюджетні кошти. Не зрозуміло, чому і на якій підставі СБУ буде видавати довідки, не зрозумілі підстави для відмови видачі довідки. Наче критерії визначені постановою Кабміну, але всі нарікають на те, що критерії не закріплені на законодавчому рівні”, – розповідає Марія Томак. 

“Раніше під час засідання парламентського комітету з прав людини, де розглядався схожий законопроект №8205, представник СБУ просив, щоб його відомство не відігравало в цьому процесі вирішальної ролі”, – додала правозахисниця. 

Головне науково-експертне управління висловлює зауваження щодо техніки написання законопроекту. Серед недоліків воно наголошує на відокремленні колишніх заручників від інших постраждалих внаслідок терористичного акту. У відомстві вважають, що це створює негативний прецедент, через який, аби врегулювати соціальний та правовий захист окремих груп населення, які зазнали фізичних травм і ушкоджень, отримали інвалідність, необхідно буде включати до Закону “Про боротьбу з тероризмом” нову главу.

Аналогічні зауваження в експертів відомства також і до доповнення статті 14 Закону “Про безоплатну правову допомогу”. За змінами до цієї статті, лише колишнім заручникам, а не всім постраждалим від терористичного акту надається право на безоплатну вторинну правову допомогу.

Експертам управління також не сподобалася пропозиція забезпечити психологічну реабілітацію колишніх заручників, тільки якщо у них є психологічні проблеми та порушення, пов’язані із захопленням та триманням їх як заручників (ч. 5 ст. 20-3 законопроекту). Експерти переконані, що психологічна реабілітація повинна надаватись усім колишнім заручникам.

Водночас управління не погодилось із авторами законопроекту, що Кабмін підзаконним актом має визначати розмір одноразової державної грошової допомоги колишнім заручникам та в разі смерті заручника, колишнього заручника, іншої незаконно позбавленої волі особи на користь членів сім’ї, батьків або утриманців. Експерти вказують, що за змістом положень Конституції щодо питання з правом на окремі соціальні виплати та їх розмірами має визначатися парламент.
 
Марія Томак вказує на суперечності обох схожих законопроектів (№8205 та №8337), які підтримала віце-спікерка Верховної Ради Ірина Геращенко. Законопроект №8205 підтримав раніше парламентський комітет з прав людини, однак Ірина Геращенко просуває законопроект №8337, який 6 січня ухвалив комітет з питань нацбезпеки.  
 
За словами правозахисниці, на засіданні комітету, де розглядали законопроект, його не заслухали навіть по суті. У підсумку комітет підтримав законопроект і рекомендував його до розгляду парламенту.
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: