Європейський суд визнав непропорційним покарання за заперечення геноциду вірмен

Дата: 27 Жовтня 2015
A+ A- Підписатися

5 жовтня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі “Перінчек проти Швейцарії” визнав порушення права на свободу висловлювань. 

Про це повідомляє Інститут медіа права з посилання на систему HUDOC суду. 

Заявник Догу Перінчек був професором права та очільником Турецької робітничої партії. У 2005 році в Швейцарії він тричі публічно висловлювався щодо геноциду вірмен 1915 року, називаючи його “міжнародною брехнею”. За це швейцарський суд оштрафував професора. При цьому частина штрафу могла бути замінена на позбавлення волі й компенсацію за моральну шкоду Швейцарсько-вірменській асоціації.

ЄСПЛ спершу сказав, що втручання у свободу слова у вигляді штрафу та засудження було передбачене кримінальним законом. Однак основне питання, яке мав дослідити Суд в цьому контексті, полягало в тому, чи був цей закон достатньо передбачуваним. Перебуваючи на посаді доктора юридичних наук та звернувшись за юридичною порадою, заявник міг би передбачити, що події 1915 року підпадають під визначення геноциду в розумінні кримінального кодексу Швейцарії, а отже втручання базувалось на передбачуваному законі.

Суд не знайшов доказів того, що в умовах, в яких заявник проголосив свої промови, його дії могли спричинити масові заворушення. Він зауважив відсутність свідчень про серйозну напруженість, яка могла бути вивільнена і спричинити зіткнення між вірменською та турецькою спільнотами в Швейцарії.

Водночас заперечення факту геноциду, на думку Суду, посягало як на ідентичність, так і на гідність вірмен, що є нащадками жертв геноциду, а тому втручання в свободу вираження поглядів заявника переслідувало законну мету.

Суд у Страсбурзі вивчив не лише позиції заявника та уряду, а й низки третіх сторін у справі, включно з урядами окремих держав, які надали свої міркування, розглядаючи необхідність обмеження права заявника у демократичному суспільстві. Зрештою, Суд вирішив, що обмеження, накладені на заявника, не задовольняють умову необхідності у демократичному суспільстві, адже його твердження стосувались питання публічного інтересу. Вони також при цьому не закликали до ненависті чи нетерпимості, а контекст, у якому вони були зроблені, не був позначений підвищеною напругою або особливим історичним підтекстом.

Також судді вказали на непропорційність покарання за висловлювання, адже твердження заявника не можуть розцінюватись як такі, що впливають на гідність членів вірменської спільноти до такої міри, що належить застосовувати кримінальну відповідальність (з можливістю позбавлення волі).

Не всі судді погодились з таким рішенням. Частина з них у своїй окремій думці вказала на важливість питання геноциду для вірменського народу, його самоідентифікації. При цьому, у випадку відсутності загального консенсусу щодо визнання подій 1915 року геноцидом, про що зауважував Європейський суд, свобода розсуду держави стає особливо значущою, а те, що Швейцарія не є стороною міжнародних актів про криміналізацію злочинів геноциду, аж ніяк не заважає державі самостійно встановлювати кримінальну відповідальність за подібні порушення.

Як відомо, 24 квітня 1915 року Османська імперія розпочала масові арешти вірмен, які проживали на її території. Вірменська влада стверджує, унаслідок каральної операції імперії було знищено до півтора мільйона вірмен. Туреччина ж називає таку кількість жертв значно завищеною і пояснює загибель людей реаліями воєнного часу.

Перед Першою світовою війною в Османській імперії проживало 2,5 мільйони вірмен.

19 держав, зокрема Канада, Аргентина, Франція, Бельгія, Італія, Росія і Уругвай, офіційно визнали геноцид вірменського народу.

Нагадаємо, у квітні 2015 року папа Римський Франциск І назвав масове вбивство вірмен у 1915 році на території сучасної Туреччини першим геноцидом ХХ століття.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter