На українських пунктах пропуску на адмінкордоні з Кримом немає туалетів і заборонено користуватися мобільними телефонами

На українських пунктах пропуску Чаплинка та Каланчак на адмінкордоні з Кримом немає туалетів і заборонено користуватися мобільними телефонами. Окрім того, митні служби в цих пунктах по-різному трактують законодавство.

Це засвідчила Кримська правозахисна група під час моніторингу спільно з працівниками Міністерства з питань тимчасово окупованих територій, прокуратури АРК та представників громадських організацій: Української Гельсінської Спілки з прав людини та КримSOS.

Так, біля КПВВ пропуску немає місць, де люди могли б перечекати негоду, відсутні умови для надання необхідної медичної допомоги. Немає доступу до питної води. В пунктах пропуску немає туалетів та кімнат матері й дитини. А також відсутні закриті місця, де можна очікувати на свою чергу, розповідає експерт Кримської правозахисної групи Олександр Седов. Окрім того, дорога від Херсона, де знаходиться найближчий Центр надання послуг адміністративного обслуговування до пропускного пункту триває, як правило, від 2 до 2,5 годин, а на під’їздах до пунктів дорожнє покриття в дуже поганому стані, наголошують монітори.

Прикордонники також заявляють, що пропускають усіх громадян України, навіть якщо у них немає підтверджувальних документів. “Це значить, що якщо людина заявила, що є громадянином України, але у нього не має свідоцтва про народження, коду ІПН чи копії паспорта, викликається наряд поліції, яка перебуває на відстані 20 кілометрів від пункту пропуску, і людину передають співробітникам поліції , які повинні встановити його особу. Таким чином, людина буде перебувати вже на підконтрольній території України, але до встановлення особистості – в поліції”, – пояснює Седов.

Однак під час спілкування моніторів з працівниками пункту пропуску Чаплинка з’ясувалося, що громадянам, які перебувають у пункті, заборонено користуватися мобільними телефонами. “Тобто у них немає можливості зателефонувати на гарячу лінію, щоб повідомити про можливі незаконні дії, зв’язатися з адвокатами або правозахисниками”, – наголошує експерт.

Прикордонники пояснили, що люди можуть дзвонити, коли пройдуть контрольні пункти. При безпосередньому спілкуванні з керівництвом прикордонної служби вдалося з’ясувати, що мобільними телефонами можна користуватися, заборонено лише проводити відео- та фотозйомку. “Але оскільки в момент проходження КПВВ з людьми спілкується не керівництво, а старший зміни чи його підлеглі, які можуть заборонити громадянам спілкуватися мобільними телефонами, щоб отримати юридичну інформацію”, – зауважує Седов.

Також монітори наголошують, що у митників на КПВВ виникають серйозні розбіжності у розумінні того, що люди можуть провозити з собою. Це свідчить про те, що працівники не знають або не розуміють документи, з якими працюють, або дуже вільно трактують їх. Однак водночас це говорить про те, що самі документи написані неоднозначно, кажуть правозахисники. Це створює певні “сірі зони”, в яких люди, які перетинають контрольні пункти, не мають механізмів захисту своїх прав.

У 2017 році Кримська правозахисна група направляла рекомендації державним органам України за результатами моніторингу КПВВ, проте більшість із них до досі не виконані, зазначає Седов.

Як повідомлялося раніше, в Херсонській області збільшать кількість центрів надання адміністративних послуг, де кримчани зможуть оформляти документи.