МВС про арешти біля Верховної Ради: тримати затриманих на колінах у снігу – це не приниження
Поліція не поводилася із затриманими під Верховною Радою мітингувальниками з надмірною жорстокістю.
Про це у відповідь на повідомлення Мустафи Наєма написав на свой сторінці у Facebook директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.
Напередодні у мережі з’явилися фото, на яких видно, як затримані у сутичках під Верховною Радою протестувальники стоять на колінах біля співробітників поліції. Народний депутат Мустафа Найєм написав, що ініціюватиме спеціальне розслідування у цій справі в рамках парламентського контролю.
“Я перепрошую, а ось це навіщо? Це в яких інструкціях прописано – ставити затриманих на коліна і позувати на камери, тримаючи людей за комір як худобу?! І як після цього ми хочемо, щоб люди ставилися до поліції? Ні, я розумію, що була злість за побитих поліцейських; розумію і засуджую атаки на патрульних, але це ж не джунглі, а країна, суспільство і органи влади. До чого було стільки зусиль, публічної роботи і розмов, якщо одна така фотографія підриває всю цю тендітну конструкцію і навіває спогади звірств чотирирічної давнини?! Буду ініціювати проведення спеціального розслідування цих фактів у рамках парламентського контролю”, – написав Найєм.
Артем Шевченко заявив, що при затриманні поліція не поводилася з протестувальниками жорстоко.
“Щодо зойків про нібито приниження затриманих. Нетривале перебування затриманого на колінах перед посадкою до транспорту це – ніяке не приниження, а загальновживана поліцейськими різних країн тактика забезпечення особистої безпеки співробітника шляхом приведення затриманого у підконтрольне становище, яке виключає можливість раптового нападу на нього. Саме тому, щоб не тримати затриманих лежачи на снігу обличчям вниз, було обрано такий спосіб контролю. Дивно, що цих базових тактичних правил не знає нардеп Мустафа Найєм, який сам був причетний до набору у патрульну поліцію у декількох містах у 2015-2016 роках. При цьому вчора зранку під ВР вже затриманим, які сиділи на корточках чи стояли на колінах, дозволяли спілкуватися, курити і не били. Ступінь жорсткості дій поліції не була надмірною враховуючи досвід постійних сутичок із мітингарями, наявну оперативну інформацію про можливу наявність зброї і трагічний досвід 31 серпня 2015 року, коли під ВР граната забрала життя 4 гвардійців”, – написав Артем Шевченко.
3 березня під Верховною Радою відбулися сутички між мітингувальниками та поліцією. Згідно з рішенням суду, поліція мала проводити слідчі дії у наметовому містечку, однак протестувальники почали чинити опір. Через зіткнення під Радою постраждали 11 активістів та 7 поліцейських. Поліція затримала 111 осіб, до вечора усіх затриманих відпустили.
За словами поліції, у протестувальників вилучили 9 бойових гранат РГД-5 з запалами. А також страйкбольні гранати, патрони калібру 762, багато “коктейлів Молотова” з приладнаними петардами, телескопічні та металеві дубинки. У поліції заявили, що вилучення предметів відбувається у рамках вже відкритих кримінальних проваджень. Наразі встановлюються власники вилучених предметів. Власникам зброї буде пред’явлено підозру за статтею 263 Кримінального кодексу (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами).
Керівник секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Богдан Крикливенко зазначив, що за фактом зіткнень під Верховною Радою офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини готує офіційну заяву. За його словами, попередній аналіз подій свідчить про низку порушень з боку правоохоронців.
