МІП і Держкомтелерадіо вирішують, хто має запроваджувати повідомчий характер утворення інформагенств та друкованих ЗМІ

Дата: 26 Лютого 2018
A+ A- Підписатися
У Міністерстві юстиції України відбулося засідання робочої групи із внесення змін до Плану дій Нацстратегії з прав людини. Під час обговорення представники Держкомтелерадіо та Мінінформполітики посперечались, хто має розробляти законопроект, який скасує дозвільний порядок створення друкованих ЗМІ та інформагентств.
 
Документ має натомість запровадити повідомчий характер їх утворення.

На думку Олексія Синенка із Міністерства інформаційної політики України, заходи 35.1, 36 та 37 за компетентністю та задачами більше підходять для Держкомтелерадіо як головного виконавця. На що заступник начальника управління розвитку інформаційної сфери Держкомтелерадіо Юрій Недяк відповів, що у його відомства за останній час змінились повноваження.

Юрій Недяк

“Зараз основні завдання Держкомтелерадіо — сприяння роботи Суспільного мовлення, супровід реформи державних та комунальних ЗМІ, реалізація програм, пов’язаних із інформуванням громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, недопущення на український ринок друкованої продукції антиукраїнського змісту та інші вузькогалузеві завдання. Виходячи із цих завдань, змінюються підходи до реалізації Плану дій”, — відповів Юрій Недяк. 

Він запропонував, щоб Міністерство юстиції розробляв законопроект про повідомчий порядок утворення друкованих ЗМІ та інформагенств. 

“Положенням про Мін’юст визначено, що він є головним, хто забезпечує формування політики із державної реєстрації інформаційних агенств та друкованих ЗМІ”, — обґрунтував свою позицію Юрій Недяк. 

Окрім цього, Юрій Недяк попросив Мін’юст виключити Держкомтелерадіо як співвиконавця із низки заходів, які передбачають інформаційні кампанії та соціальну рекламу. За його словами, питання інформаційного забезпечення — це функція суспільного мовника ПАТ “НСТУ”. Таким чином Держкомтелерадіо хоче відмовитись від співвиконання заходів 39.3, 70.3, 71.9, 72.2, 79.6, 115.1 та 151.16. 

Разом з тим Юрій Недяк запропонував виключити з Плану дій захід 37.1. Цей захід пропонує внести зміни до положень відповідних органів, аби усунути дублювання повноважень держорганів у ліцензуванні та контролі дотримання ліцензійних умов. 

“Відповідно до Закону “Про телебачення та радіомовлення” єдиним органом державного регулювання у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від форми власності — Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Порядок ліцензування та види ліцензій визначені законом, а не положеннями чи актами. Не існує інших держорганізацій, які видають ліцензіі телерадіоорганізаціям і наглядають від імені держави”, — сказав він. 

Нагадаємо, Національна стратегія у сфері прав людини — це системний документ, покликаний інтегрувати цінності прав людини в різні сфери державної політики. Це в цілому має покращити становище з правами людини в Україні. Документ затвердив президент України Петро Порошенко своїм указом від 25 серпня 2015 року №501/2015. 

Раніше Уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська нагадала, що безвізовий режим з країнами ЄС залежить, зокрема, й від стану дотримання прав людини в Україні. 

Микола Мирний, Центр інформації про права людини, для “Детектора медіа”

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter