Майже два мільярди гривень втратили українці за два роки, щоб отримувати держпослуги за місцем реєстрації – експерти

Дата: 29 Березня 2019
A+ A- Підписатися

У середньому один українець, який проживає не за місцем реєстрації, витратив за останні два роки близько 750 гривень для вирішення проблем з доступом до державних послуг.

Про це свідчать дані загальнонаціонального опитування “Система реєстрації місця проживання в Україні: її вплив на реалізацію прав та життєвих інтересів людини”, що проводилося в межах проекту “Свобода пересування для кожного: реформа системи реєстрації місця проживання в Україні”, який реалізується партнерським консорціумом із Центру прав людини ZMINA, аналітичного центру CEDOS та Українського незалежного центру політичних досліджень за підтримки Європейського Союзу.

Приблизно у половини мешканців міст (47%), які проживають не за місцем реєстрації, за останні три роки виникала потреба отримати послугу, яку зазвичай можна одержати лише за місцем реєстрації, – оформлення паспорта чи ID-картки вперше, вклеювання фото або заміна документів. Водночас такі особи вимушені для отримання послуг їздити до місця, де зареєстровані; таких серед опитаних виявилося більше 80%.

“Досить невелика частка осіб намагалась отримати послугу в альтернативний спосіб – вирішити питання з допомогою родичів чи знайомих, які живуть за місцем реєстрації (7%), або з допомогою приватних посередників (3%). Додатково заплатили, щоб пришвидшити процес отримання паспорта, 10% мешканців міст”, – зауважують аналітики та правозахисники.

Водночас поїздки до зареєстрованого місця проживання завдають чималих проблем: розрахувавши загальні витрати, пов’язані з матеріальними витратами на дорогу, аналітики дійшли висновку, що одержання держпослуг не за місцем проживання, а за місцем реєстрації призводить до сукупних втрат в еквіваленті приблизно 1,8 млрд гривень за два роки.

“Ми розуміємо, що ті суспільні втрати, які демонструє наше дослідження, варто розглядати не лише в грошовому вимірі, а й у часовому. Оскільки мова йде не лише про затрати людини на дорогу, а й про те, що кілька мільйонів людей витрачають у середньому 4,4 робочих днів (з п’яти) на вирішення питань, пов’язаних з адміністративними послугами за місцем реєстрації. Відтак це суттєві втрати для ринку праці. Оскільки в цей час люди не виконують своїх робочих зобов’язань взагалі, або ж це навантаження має бути перерозподілено на інших працівників. Якщо підсумувати ці показники, виходить, що чинна система реєстрації для ринку праці є економічно невигідною взагалі”, – зазначає правозахисниця та керівниця проектів Центру прав людини “Зміна” Людмила Янкіна.

Соціологи стверджують, що 20% респондентів, які живуть не за місцем реєстрації, вважають проблемою те, що за отримання держпослуг їм доводиться витрачати свій час та кошти.

ДОВІДКА. У дослідженні “Система реєстрації місця проживання в Україні: її вплив на реалізацію прав та життєвих інтересів людини” взяло участь 7400 респондентів. Воно складається з двох окремих опитувань, що проводилися послідовно упродовж серпня-вересня 2018 року. Перше загальнонаціональне опитування проводилося серед населення України віком від 18 до 75 років. Збір даних відбувався з 2 по 22 серпня 2018 року. Всього було опитано 5400 осіб. Опитування проводилося методом особистого інтерв’ю за місцем проживання респондента. Другим стало опитування мешканців міст, які проживають не за місцем реєстрації. Опитування міського населення віком 18–75 років, яке проживає не за місцем реєстрації, проводилося з 7 по 16 вересня 2018 року на підконтрольній українській владі території. Загалом було опитано 2000 осіб методом особистого інтерв’ю за маршрутом (на вулиці).

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: