Лубінець домагається створення міжнародної платформи, завдяки якій звільнятимуть цивільних заручників Кремля

Дата: 09 Грудня 2022
A+ A- Підписатися

Уповноважений Верховної Ради з прав людини виступає за створення окремого майданчика, в межах якого обговорюватиметься питання звільнення цивільних заручників, яких Російська Федерація утримує всупереч міжнародному гуманітарному праву. 

Про це Омбудсман Дмитро Лубінець заявив під час брифінгу на міжнародній конференції “Права людини в темні часи” на станції метро “Майдан Незалежності”, передає кореспондент видання ZMINA

Дмитро Лубінець

За його словами, разом з різними ініціативами звільнення військовополонених він особисто веде перемовини з різними міжнародними організаціями, різними омбудсманами, зокрема з Омбудсманом Росії Тетяною Москальковою, щодо ініціювання нової платформи, на базі якої напрацьовувалося б питання повернення цивільних заручників.

Омбудсман наголосив, що за Женевськими конвенціями та міжнародним гуманітарним правом держава не має затримувати цивільних без висунення їм кримінальних обвинувачень, як це масово робить Росія з цивільними заручниками.

Він висловив сподівання про результат найближчим часом. 

Нагадаємо, що Запоріжжя та Херсонщина, за підрахунками правозахисників Центру прав людини ZMINA та Медійної ініціативи за права людини, є лідерами з кількості викрадень російськими військовими в Україні.

Загалом же у восьми областях вдалося дізнатися про щонайменше 800 таких випадків.

Коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

Такими злочинами вважають:

  • невибіркові обстріли цивільних об’єктів;
  • умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
  • викрадення і незаконні арешти цивільних;
  • катування і нелюдське поводження;
  • зґвалтування;
  • мародерство;
  • примус українських громадян служити в збройних силах РФ;
  • використання населення як “живих щитів”;
  • депортацію до Росії чи на окуповані нею території;
  • напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
  • віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
  • використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
  • використання отруйних речовин;
  • напади на релігійні й культурні установи тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу info@humanrights.org.ua. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter