Комітет захисту журналістів закликає Росію не приймати закон, що визначатиме іноагентами навіть блогерів
Міжнародна організація Комітет захисту журналістів закликає Держдуму Росії не приймати закон, за яким певні ЗМІ, журналісти та блогери будуть визначатись владою як іноземні агенти та будуть зобов’язані виконувати додаткові вимоги зі звітності.
Про це йдеться в повідомленні КЗЖ від 16 січня.
В організації нагадують, що 12 січня Держдума Росії у першому читанні проголосувала за схвалення такого законопроекту.
У разі його прийняття, як повідомляє Associated Press, закон дозволить Міністерству юстиції визначати деяких журналістів або ЗМІ як іноземних агентів.
Згідно з законопроектом, іноземним агентом може бути визнана і фізична особа, яка “дзеркально відображає норми, прописані в законодавстві США”.
За словами віце-спікер Держдуми та співавтора проекту закону Петра Толстого, проект закону про ЗМІ-іноагентів не зачіпатиме блогерів, але якщо вони представляють ЗМІ і фінансуються з-за кордону, до них будуть застосовані ті ж заходи.
Крім того, за словами Толстого, користувачі соцмереж, які розміщують на своїх сторінках інформацію таких ЗМІ, також зобов’язані будуть вказувати, що ЗМІ є іноземним агентом.
“Визначання людей, які просто поширюють незалежну або критичну інформацію, як іноземних агентів є неприпустимим”, — говорить заступник виконавчого директора КЗЖ Роберт Махоні в Нью-Йорку.
“Ми закликаємо російську владу відмовитися від запропонованого закону про іноземних агентів та припинити цю систематичну перешкоду вільному потоку інформації”, — додає він.
Згаданий законопроект має розглядатися Держдумою ще двічі перш ніж перейти до Верхньої палати Російської Федерації, а потім до Ради Федерації.
Нагадаємо, статус “іноземного агента” у Росії присвоюється тим некомерційним організаціям, які, на думку Мін’юсту РФ, отримують фінансування з-за кордону і одночасно займаються політичною діяльністю.
Такі НКО зобов’язані повідомляти, що є “іноземним агентом”, а також змушені частіше здавати звітність та проходити аудит, що значно ускладнює їхню діяльність.
У 2016 році в Росії був прийнятий закон, що уточнює поняття політичної діяльності НКО. До неї, зокрема, було вирішено віднести “формування суспільно-політичних поглядів шляхом соцопитувань”.
За даними міжнародної правозахисної організації Amnesty International, в Росії протягом 4-річного дії закону про некомерційні організації 148 організацій були внесені в список “іноземних агентів”, їх фінансування суттєво скоротилося, репутації було завдано збитків, співробітники перебували під тиском і погрозами, а 27 організацій були змушені закритися.
Згадані організації в багатьох випадках надають послуги, які держава не в змозі забезпечити, наприклад, юридичний захист або психологічну підтримку жертв дискримінації або насильства, а також екологічний моніторинг.
15 листопада Держдума схвалила поправки до закону “Про засоби масової інформації”. Згідно з ними, окремі медіа можуть бути визнані іноземними агентами, що вимагатиме від них, зокрема, розкриття джерел фінансування.
5 грудня, Міністерство юстиції Росії оприлюднило перший список медіа, які, на думку відомства, виконують функції “іноземних агентів”. Серед них “Голос Америки” та низку проектів Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода: телеканал “Настоящее время”, російську і татаро-башкирську служби Радіо Свобода, а також проекти “Сибирь.Реалии”, “Idel.Реалии”, “Фактограф”, Кавказ.Реалии та Крим.Реалії.
