У Києві створять координаційну раду з питань нарко- та алкозалежності за участі громадськості та поліції

Дата: 14 Жовтня 2018
A+ A- Підписатися
Київська міська державна адміністрація планує створити Координаційну раду з питань нарко- та алкозалежності при міському голові. Вона шукатиме модель взаємодії між державними відомствами та громадськістю у роботі із наркозалежними.
 
Про це Центру інформації про права людини повідомив голова громадської ради КМДА Богдан Назаренко.
 
За його словами, до 12 грудня КМДА планує провести міський форум “Безпечний Київ” за участі усіх зацікавлених сторін. Після цього заходу мають створити Координаційну раду, що працюватиме над покращенням громадського здоров’я та безпеки у Києві через протидію наркозалежності.
 
Богдан Назаренко
У КМДА сподіваються за підсумками форуму розробити положення Координаційної ради про повноваження та напрямки роботи усіх зацікавлених сторін.
 
“Це положення має передбачати, що роблять з питань наркозалежних медицина, освіта, ЗМІ, реклама, ЖКГ, поліція, громадськість. Дуже важливо, щоб Координаційна рада реально працювала. Планується, аби усі сторони збирались раз на три місяці, готували план роботи і звітували за його виконання”, – розповідає Богдан Назаренко. КМДА хотіла б напрацювати модель роботи і розповсюдити її на всі райони Києва.
 
Головний лікар Київської міської наркологічної клінічної лікарні “Соціотерапія” Володимир Ярий каже, що наразі у Києві у зародковому стані знаходиться взаємодія наркології, поліції і громадськості у питанні реабілітації хворих. 
Головний нарколог Києва Володимир Ярий

“Серед поліцейських не діє процедура переадресації до громадськості чи до нас, як це починає запроваджуватись в інших містах. Хворі потрапляють до нашого закладу виключно за рахунок “сарафанного радіо”. Так само немає переадресації хворих підлітків від різних неурядових організацій”, – нарікає він. 

Директор Деснянського районного центру соціальної служби сім’ї, дітей та молоді Дмитро Альтман пояснює причину такого стану взаємодії у відсутності децентралізації влади Києва.

“У столиці ліквідовані у районах свої ради. А рішення у поліції приймає головне управління Національної поліції. Якщо воно не каже долучатись до ініціатив чи заходів, то нічого й не буде. Як би ти не пояснював, наскільки захід важливий, що вже є нормативні документи інших структур, а вони відповідають, поки у нас немає внутрішніх інструкцій, нічого робити не будемо”, – розповідає він.

Разом з тим фахівці нарікають на постійну зміну кадрів у Національній поліції і на відсутність наслідування зв’язків із громадськістю та отриманих знань про вразливих людей.

“Ми проводили тренінги для усіх департаментів Нацполіції по наркозалежних дорослих і дітях. Навчали, куди направляти хворих, що робити рідним. Вони були у захваті і багато телефонними дзвінками попереджали, що прийде людина поміняти шприци задля зниження шкоди. Але у нас багато ресурсів йде на те, щоб встановити зв’язок із потрібними людьми у Нацполіції, які постійно переходять в інші відділи”, – каже Євген Скляренко, керівник напрямку роботи із споживачами ін’єкційних наркотиків в організації “Конвіктус Україна”.

У Конвіктусі розповідають, що у громадській раді КМДА не вийшло просунути на порядок денний питання громадської безпеки через роботу із наркозалежними і протидії наркозлочинів. Це відбулось у той час, коли опитування благодійної організації показало, що поряд із проблемами ЖКГ мешканців Деснянського району турбує легка доступність наркотиків.   

Фахівці твердять, що зараз у столиці діють лише поодинокі ініціативи, які стратегічно по одинці не можуть бути ефективними у протидії наркозалежності та наркозлочинності. 

Так, Всеукраїнська благодійна організація “Конвіктус Україна” у Деснянському районі Києва працює у напрямку зменшення шкоди серед неповнолітніх та дорослих наркозалежних. Щоденно близько 50 дорослих хворих відвідують центр зменшення шкоди цієї організації у Деснянському районі. Його співробітники обмінюють хворим шприци, видають спиртові серветки, презервативи, тестують на ВІЛ та гепатити. У середньому щомісяця благодійна організація виявляє 18 людей із ВІЛ і домагається спрощеного доступу до антиретровірусної терапії для хворих.  

Також співробітники організації консультують хворих з питань безпечної ін’єкційної поведінки, профілактики ВІЛ, гепатитів, туберкульозу та інфекцій, що передаються статевих шляхом. Тут громадяни можуть попрати свої речі, попити чай та погрітись у холодну пору року. “Конвіктус Україна” надає приміщення для груп взаємопідтримки спільноти “Нар-Анон”, куди запрошують рідних наркозалежних, щоб вони отримали практичну інформацію про лікування хвороби. 

Окрім цього, “Конвіктус Україна” перенаправляє бажаючих хворих до десяти перевірених благодійною організацією реабілітаційних центрів, де наркоспоживачі можуть лікуватись безкоштовно або зі знижкою. 

Водночас, у Києві діє клуб “Coffee House” за адресою Сабурова, 20. Його створив Деснянський районний у місті Києві центр соціальної служби сім’ї, дітей та молоді. Сюди запрошують наркозалежних, які можуть неформально поспілкуватись із людьми, у яких є досвід одужання.

“Вони тут можуть попити каву, показати свої таланти, пограти на гітарі, поспівати. Завдяки Coffee House люди дізнаються, що є реабілітаційні центри та групи взаємодопомоги у неформальній атмосфері. Звичайно, є люди, які відвідавши нас, не повертаються знову, а є й постійні відвідувачі, які зрештою вирішують йти на реабілітацію”, – розповідає Дмитро Альтман. 

Разом з тим “Конвіктус Україна” створила для наркозалежних неповнолітніх та дітей-вулиць молодіжний клуб “Street power”. У ньому діти можуть поїсти, отримати одяг, взяти участь у культурних, спортивних заходах, поспілкуватись із психотерапевтом чи соціальним працівником. 

Діти приходять до клубу, беручи участь у навчальній грі про ризикову для здоров’я поведінку. Кожен учасник клубу має передати ці знання іншій дитині, дати їй купон, за яким соціальний працівник клубу перевіряє, як новий відвідувач засвоїв знання. Тут же ж його можуть протестувати на ВІЛ та гепатити. 

Із наркозалежними також працює служба пробації Деснянського району, яка зацікавлена, аби засуджений не скоїв повторного злочину. Інспектори служби запрошують соціальних працівників “Конвіктус України” на тестування ВІЛ та гепатитів серед наркозалежних клієнтів пробації, а у разі бажання хворого перенаправляє його на реабілітацію.

За даними головного нарколога Києва Володимира Ярого, у цілому столиці у столиці – 8 тисяч хворих на наркозалежність громадян. Із них 1 200 хворих  знаходяться на замісній підтримувальній терапії у державних установах, а близько 800 – у приватних. 

Взаємодію поліції та громади називають англійським терміном Community Policing (CoP). Вона полягає в тому, що поліція працює, враховуючи думку людей щодо проблем безпеки та громадського порядку на території обслуговування. Це постійна співпраця поліції з населенням і місцевою владою заради спільного безпечного простору.

Якщо ви хочете дізнатися більше про розвиток українського community policing – рекомендуємо підписатись на Facebook-сторінку Громада та поліція. Сторінка досліджує український та світовий досвід роботи поліції, орієнтованої на громаду.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: