Заборона ГПУ отримувати дані з телефону Седлецької стала другим подібним рішенням в історії ЄСПЛ – юристка

Дата: 20 Листопада 2018
A+ A- Підписатися

Рішення ЄСПЛ щодо заборони Генпрокуратурі доступу до даних з телефону головної редакторки програми “Схеми: корупція в деталях” Наталії Седлецької стало другим таким випадком в історії суду.

Про це розповіла суддя ЄСПЛ Ганна Юдківська в інтерв’ю “Європейській правді”.

Наприкінці серпня цього року суддя Печерського райсуду Києва В’ячеслав дозволив Генпрокуратурі отримати доступ до дзвінків і смс-повідомлень Седлецької з липня 2016-го по листопад 2017 року і до даних про місце розташування її телефона протягом цих 17 місяців.

Клопотання відомства суддя розглядав у справі про можливе розголошення державної таємниці і даних досудового розслідування директором Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артемом Ситником.

Слідство вважає, що розмова Артема Ситника з низкою українських журналістів не під запис відбулась у Києві в травні 2017 року. Сам керівник НАБУ відкидає звинувачення, що під час неформального спілкування порушив законодавство.

У грудні минулого року журналістку викликали на допит до Генеральної прокуратури у справі проти керівника НАБУ Ситника. На допиті вона послалась на пряму норму Кримінально-процесуального кодексу, згідно з якою журналістів не можуть допитувати як свідків про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації.

За словами Юдківської, довго ЄСПЛ вважав, що “невиправна шкода”, яка дає підстави для застосування 39-го правила, – це тільки статті 2 і 3 Конвенції, тобто право на життя і заборона катування.

“Були ще виняткові випадки, коли йшлося про доступ людини до адвоката або про спір між батьками щодо місця перебування дитини. Але справа Седлецької – це зовсім інша історія. В історії ЄСПЛ це – друга справа, коли Суд застосував 39-те правило щодо статті 10 Конвенції, яка гарантує свободу висловлення поглядів. Тут не йдеться про загрозу життю – але Суд вирішив, що порушення принципу свободи слова також може завдати невиправної шкоди”, – зауважує вона.

Перший випадок, коли Суд застосував 39-те правило у скарзі про порушення статті 10, був минулого року – це була справа проти Грузії за скаргою опозиційного телеканалу “Руставі-2”.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter