ГРД не рекомендує у Верховний Суд суддю, яка перешкоджала роботі журналіста Центру інформації про права людини

Громадська рада доброчесності (ГРД) вважає, що суддя Київського апеляційного адміністративного суду Ірина Саприкіна не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, а відтак не може претендувати до Верховного Суду. Вона, зокрема, перешкоджала висвітленню судового процесу журналісту Центру інформації про права людини Миколі Мирному.

Про це йдеться у висновку ГРД.

Повідомляється, що журналіст збирався відвідати судове засідання у справі про визнання протиправним та скасування рішення про обрання Володимира Бабенка головою Апеляційного суду Черкаської області третій раз поспіль. Він заявив відповідне клопотання, пред’явив своє посвідчення журналіста розпоряднику судового засідання та секретарю Погорілій К. В., які проінформували про цей факт колегію суддів, у т. ч. Кандидата. Однак після комунікації з колегією суддів журналіста не пустили до зали судового засідання, а сказали зачекати. Натомість туди зайшли представники відповідача. Через 2 хв. вони вийшли і секретар повідомила, що “процесу не буде, бо апелянт не з’явився, а друга сторона написала заяву про розгляд справи без технічної фіксації і у письмовому провадженні”, а тому справа буде розглядатись у порядку письмового провадження.

“Це засвідчує, що між стороною та суддею відбувся позапроцесуальний контакт, який ймовірно мав на меті визначити спосіб позбавлення можливості журналіста бути присутнім на засіданні. Окрім того, така поведінка
ставить під сумнів неупередженість судів та підриває довіру до суду з боку зовнішніх спостерігачів”, – резюмують автори висновку.

У ГРД звертають увагу на те, що коли ухвала суду у цій справі з’явилась у реєстрі судових рішень, то з’ясувалось, що справу розглянули у відкритому судовому засіданні без фіксації судового процесу.

“Тобто журналісту було надано недостовірну інформацію та позбавлено можливості бути на відкритому судовому засіданні”, – йдеться у висновку.

У Громадській раді доброчесності пояснюють, що відповідно до ст. 11 Кодексу суддівської етики суддя повинен проявляти повагу до права на інформацію про судовий розгляд та не допускати порушення принципу
гласності процесу.

“Суддя у визначеному законом порядку надає ЗМІ можливість отримувати інформацію. А згідно з п. 5.4. Бангалорських принципів суддя не повинен свідомо допускати, щоб працівники суду або інші особи, які перебувають під його впливом, керівництвом або контролем, виявляли диференційоване ставлення до осіб, пов’язаних із справою, яку він розглядає, на будь-якій підставі, що не стосується суті справи”, – пояснюють у ГРД.