Разумков розказав, чи обмежуватиме влада російську мову та культурний продукт

Дата: 19 Серпня 2019
A+ A- Підписатися

Глава партії “Слуга народу” та можливий спікер нової Верховної Ради Дмитро Разумков вважає, що в питаннях мовної політики потрібно йти шляхом пільг, а не заборон та обмежень.  

Про це він розповів в інтерв’ю журналу “НВ“.

Зокрема, Разумков прокоментував запитання журналіста НВ про те, чи піде тепер у минуле культурна політика часів Петра Порошенка – мовні квоти, заборона російських соцмереж, обмеження книжкової продукції з Росії у відповідь на використання російського культурного продукту як soft power (“м’якої сили”) Кремля.

“Я прихильник того, щоб підтримувати українську державну мову, але діяти механізмом пряника, як і говорив президент Зеленський. Наприклад, введення пільг на виробництво україномовного телевізійного контенту, пільг для бізнесу, який створює україномовний контент”, – заявив у відповідь Разумков.

Він також прокоментував своє нещодавнє інтерв’ю російському виданню “Коммерсант”.

“Я теж не давав інтерв’ю російським ЗМІ дуже давно, але, якщо ми з вами говоримо про підходи, я готовий спілкуватися і співпрацювати із засобами масової інформації, які не шкодять моїй країні”, – заявив лідер партії Слуга народу.

А у відповідь на запитання про те, людиною якої культури він вважає себе в багатомовній і багатокультурній Україні як людина російськомовна, Разумков відповів:

“А Микола Гоголь – російський чи український письменник? <…> Я думаю, все ж ми настільки багатокультурна нація, що з урахуванням нашої історії у нас не може бути якоїсь однієї культури. Ми всі з вами ходили ще в радянські школи, де прекрасно вчили разом і Шевченка, і Пушкіна, читали Булгакова і Гоголя”.

Як відомо, протягом останніх двох років президент Петро Порошенко ввів у дію три рішення РНБО про санкції (№133/2017, №126/2018, №82/2019), які, зокрема, містять “заборону інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі інтернет до ресурсів”.

Восени 2018 року представники коаліції “За вільний інтернет” намагалися з’ясувати, за якими критеріями складають списки сайтів / ресурсів, доступ до яких пропонується заборонити. Проте і РНБО, і СБУ тоді відмовили в наданні такої інформації.

Напередодні річниці блокувань ГО “Лабораторія цифрової безпеки” надіслала інформаційні запити до Служби безпеки України та Ради національної безпеки і оборони та спитала, чи проводили вони аналіз результатів та ефективності накладення санкцій у частині блокування інтернет-ресурсів, і попросила надати відповідні документи. Адже, відповідно до статті 3 Закону України “Про санкції”, застосування санкцій має ґрунтуватися на принципах законності, прозорості, об’єктивності, відповідності меті та ефективності.

Раніше коаліція “За вільний інтернет” у своєму юридичному аналізі вказувала, що указ президента №126/2018 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України” від 2 травня 2018 року “Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)” в частині блокування сайтів не відповідає національному законодавству та порушує основні конституційні права громадян.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: