До нової Ради може потрапити рекордна кількість жінок: які партії підтримали рівність?

Дата: 11 Липня 2019
A+ A- Підписатися

За підрахунками експерток, до нового складу парламенту може пройти 15–18% жінок, що перевищує показник чинної Верховної Ради, де наразі депутаток є всього 12%.

Про це під час презентації дослідження “Парламентські вибори 2019 і ґендерна рівність у виборчому процесі” повідомила координаторка громадського альянсу “Політична дія жінок” Ірина Тишко, повідомляє кореспондент Центру прав людини ZMINA.

Виявилось, що більшість політичних партій, яким соціологічні служби пророкують перемогу, брали до уваги принцип рівності у формуванні виборчих списків. 

Незважаючи на те що попередньому парламенту не вистачило політичної волі запровадити квоти у виборче законодавство, на цих виборах є приклади того, як політичні сили використали внутрішньопартійні квоти та добру волю, аби надати жінкам більше місць не лише загалом по списку, а й у його прохідній частині. Можна сміливо сказати, що це стало однією з ознак цьогорічних перегонів“, — зазначила Тишко. 

Так, партія “Слуга народу” має в партійному списку 65 жінок, що становить трохи більш ніж 32% загальної кількості кандидатів у списку. “Європейська солідарність” веде в парламент 29 жінок (28% списку), “Голос” 49 жінок – це майже 28% списку. У списку “Батьківщини” з 206 осіб – 61 жінка, а це майже 30%, а 60 жінок зі 184 кандидатів ідуть за списком “Опозиційної платформи – За життя”, що становить майже 33%. 

За словами Тишко, партії, що хочуть потрапити до парламенту, більш ретельно підходили до формування прохідної частини списків: 

Туди вперше за тривалий час не потрапили  жінки – зірки української естради. Це свідчить про те, що потроху жінки відвойовують свій вплив на політичні процеси через активну професійну громадську та політичну діяльність“.

Проте досі, як зазначає експертка, українські партії не готові ризикувати та висувати жінок на мажоритарних округах: із 3164 кандидатів, які йдуть за мажоритаркою, лише 408 – жінки, а це близько 13%. Найбільше жінок у мажоритарних округах висунула “Європейська солідарність” – 24. На другому місці Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” – 20 жінок. За ними слідують “Слуга народу” – 19 і партія “Голос” – 18 жінок. Найменше жінок серед мажоритарників іде від “Опозиційної платформи – За життя” – 16. Від інших політичних партій висуваються 76 жінок, а от найбільше кандидаток – самовисуваниці: їхня кількість сягає 235 осіб.

Усього ж до нового парламенту балотуються 1316 кандидаток – як у списках партій, так і в мажоритарних округах. Отже, жінки становлять майже 23% загальної кількості кандидатів. 

У травні цього року, коли парламент розглядав питання зміни виборчого законодавства, ініційованого Зеленським, представниці міжфракційних депутатських об’єднань “Жінки, мир, безпека” та “Рівні можливості” закликали своїх колег-чоловіків підтримати запровадження 30-відсоткових ґендерних квот.

Від усього українського жіноцтва ми вимагаємо підтримати наше право бути присутніми в парламенті. Сьогодні, коли ми декларуємо рух у Європу, хай це буде тестом для вас, колеги. Чи підтримаєте ви представниць 52% населення України?” – питала з трибуни Ради у своїх колег депутатка Ірина Суслова

Згодом активісти, політикині, ґендерні експерти та інші висловили обурення щодо перших кадрових призначень новообраного президента Володимира Зеленського, серед яких не було жодної жінки. Вимогу щодо ґендерних квот для українських жінок підтримали й в ООН. 

Як відомо, ще у 2015 році Верховна Рада вперше внесла до виборчого законодавства норму про ґендерну квоту. Тоді в Законі України “Про місцеві вибори” з’явилися рядки про те, що “представництво осіб однієї статі у виборчих списках кандидатів у депутати місцевих рад у багатомандатних виборчих округах має становити не менше 30% загальної кількості кандидатів у виборчому списку”. Для партій, які дотрималися квоти, були передбачені позитивні санкції – додаткове фінансування в розмірі 10% щорічного обсягу державного фінансування статутної діяльності.

Згідно з законом, у парламенті третину депутатів мають становити жінки, але досі у Верховній Раді їх лише 12%. Водночас тільки за останні два роки кількість жінок, представлених у владі об’єднаних територіальних громад, зменшилась із майже 20 до 14%.

Центр прав людини ZMINA докладно розповідав про те, чому жінок в українській політиці не стає більше

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter