Закон про іноземних добровольців: за що голосуватимуть депутати?

Парламентський комітет з прав людини рекомендував ухвалити в другому читанні та в цілому законопроект про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України (№ 3433) в редакції, запропонованій комітетом.

Про це повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини. 

Законопроект пропонує визнати іноземців та осіб без громадянства, які воювали на сході на боці уряду України, такими, що перебувають в країні на законних підставах. Також він пропонує надати можливість таким людям одержати посвідку на тимчасове проживання на час участі в захисті територіальної цілісності та недоторканності України.

Під час засідання голова Георгій Логвинський зауважував, що комітет запитував різноманітні державні органи, чи можуть порушуватися права людей у Росії, якщо повертати учасників бойових дій за запитом цієї країни по лінії Інтерполу. За його словами, більшість відповідей не влаштували парламентський комітет. Він наголосив, що навіть іноземні інструктори, які навчали українських військових та добровольців, за логікою Росії є співучасниками “екстремістської та терористичної діяльності”. А отже, вони потребують захисту.  

“Значна кількість іноземців, які брали участь у захисті територіальної цілісності… України, змушені шукати притулок в Україні через агресивне ставлення країни їхнього громадянського походження (перш за все – Російської Федерації)…” – обґрунтовують законопроект у пояснювальній записці його автори Андрій Білецький, Ігор Луценко та Олег Петренко. 

Позафракційний депутат Олег Петренко заявив, що для іноземних добровольців немає процедури ідентифікації, якщо їхні документи згоріли під час бойових дій. Представники Державної міграційної служби (ДМС) зауважили, що такого механізму поки що немає. У відомстві наголошують, що не можуть видати посвідку на тимчасове проживання, оскільки для цього потрібен національний паспорт. У ДМС радять таким добровольцям проходити процедуру визначення статусу біженця або додаткового захисту. 

Окрім цього, Олег Петренко під час засідання комітету звернув увагу, що із законопроекту вилучили норму, яка забороняє “екстрадицію іноземних добровольців до держави-агресора та її сателітів”.  

“Генеральний прокурор Юрій Луценко давав мені слово, що не буде екстрадиції добровольців у Росію. Таку ж позицію займає також міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Але нам потрібна ця норма, аби унеможливити законодавчо екстрадицію до країни-агресора”, – сказав народний депутат. 

Учасник комітету Рефат Чубаров звернув увагу, що в законопроекті все ж таки є норма, яка забороняє примусову екстрадицію таких бійців. 

“Іноземці та особи без громадянства, зазначені у ч. 20 статті 4 цього закону, не можуть бути примусово повернуті в державу походження, або в третю державу, яка вчинила акт агресії проти України, або в державу, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї ООН”, – процитував норму депутат.  

Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини підтримує законопроект №3433 з урахуванням правок та просить парламент ухвалити документ у другому читанні та в цілому.  

Нагадаємо, Верховна Рада проголосувала за документ у першому читанні 2 жовтня. 

12 вересня 2018 року бійця батальйону імені Шейха Мансура, уродженця Інгушетії (Росія) Тимура Тумгоєва екстрадували до Російської Федерації. Цю інформацію підтвердив Борис Захаров, представник Харківської правозахисної групи, яка юридично супроводжувала справу Тумгоєва. Він каже, що півтора року тому Комітет ООН з прав людини заборонив його передання Росії. Росія звинувачує Тимура Тумгоєва в участі в боях на боці незаконного формування “Ісламська держава”.

17 вересня сім правоохоронців дістали поранення під час демонстрації за звільнення заступника генпрокурора Євгена Єніна, який підписав наказ про екстрадицію Тумгоєва. Протестувальники намагалися потрапити в будівлю Генпрокуратури.

У вересні генеральний прокурор України Юрій Луценко з посиланням на СБУ повідомив, що Тумгоєв менше тижня був за 30 км від Маріуполя (Донецька область) на підконтрольній Києву території.

“Я сумніваюся в його участі в АТО, тому що указ президента України врегулював питання іноземних бійців. Вони беруть участь виключно на підставі контракту зі Збройними силами України”, – сказав Юрій Луценко. Під час брифінгу він кілька разів підкреслив, що “не можна перетворювати Україну на відстійник для кримінальних елементів з Росії”.

За словами прес-секретаря генпрокурора Лариси Сарган, Тимур Тумгоєв програв вісім судів в Україні.

“Крім того, ЄСПЛ двічі знайомився з усіма матеріалами справи і відмовив йому в клопотанні про застосування статті 39. Це підтвердило відсутність підстав вважати, що Тумгоєв переслідується на політичному, етнічному або релігійному ґрунті. Звернення Верховного комісара ООН з прав людини в Україні має тільки рекомендаційний характер (на відміну від статті 39 ЄСПЛ). За півтора року з моменту першого звернення офіс ВК ООН не виявляв більше жодної зацікавленості до долі Тумгоєва”, – заявила вона.

20 вересня видання “Цензор.нет” повідомило про зустріч командира 8-го батальйону Української добровольчої армії Андрія Гергерта, командира чеченського добровольчого загону імені шейха Мансура Мусліма з генпрокурором Юрієм Луценком, представниками СБУ й МВС у справі Тимура Тумгоєва. Після неї генеральна інспекція Генпрокуратури почала розслідування кримінальних правопорушень з боку ГПУ, СБУ і МВС України, які призвели до видавання Тумгоєва. 

За словами головного редактора “Цензор.нет” Юрія Бутусова, у справі Тумгоєва немає документів, які б підтверджували його участь в ІДІЛ. Заступника голови Генпрокуратури Євгена Єніна, що видав Росії Тимура Тумгоєва, не відсторонили від обійманої посади. 

“Є запит Інтерполу, написаний ФСБ РФ, і все. І на цій підставі “терориста” Тумгоєва тримали рік у слідчому ізоляторі і тепер ось видали”, – написав він на своїй сторінці у Facebook. Він також вказав на процесуальні порушення з боку начальника відділу прокуратури Харківської області, який не повідомив адвокату Тумгоєва про його видавання в Росію, зірвавши таким чином розгляд касації на рішення апеляційного суду.

Тим часом 6 жовтня “Кавказ.Реалії” повідомив про побиття Тимура Тумгоєва під час етапування в СІЗО №3 міста Білгорода. ЗМІ з посиланням на співробітника благодійної організації Vayfond (Швеція) і родичів Тумгоєва повідомило, що він частково втратив пам’ять.

Зараз Тимур Тумгоєв перебуває в СІЗО Владикавказа №6.

Згідно з нормами міжнародного права, Україна могла сама розслідувати підозру в участі Тимура Тумгоєва в “Ісламській державі” і не екстрадувати його до Росії, де до нього могли б застосовувати тортури. У цьому переконана Віолета Вагнер, менеджерка проектів базованої у Відні міжнародної організації “Міжнародний центр з розвитку міграційної політики” (ICMPD).