Звернення до керівників політичних партій із закликом запровадити ґендерні квоти

A+ A-

Шановні лідери політичних партій!

В Україні достроково стартував виборчий процес, який покликаний забезпечити демократичне представництво в парламенті всіх громадян, соціальних груп, національних громад та обох статей. Утім, український політикум досі несміливий у паритетному представленні чоловіків і жінок. Лиш Верховна Рада останнього скликання заледве долає 12% представництва жінок. 

Для порівняння: середній показник представництва жінок у національних парламентах країн Європи (членів ОБСЄ) складає 25,6%, у скандинавських країнах – 41,1%, а середньосвітовий показник – 22,7%. Рейтинг The Global Gender Gap Report 2018 також демонструє, що за рівнем політичного представництва жінок Україна посідає лише 108-ме місце у світі. 

Очевидно, що 12% жінок у парламенті нашої країни – це критично мало не тільки для досягнення ґендерної рівності, а й, як наслідок, для прийняття зважених рішень у політиці, економіці, військовій, освітній, медичній, культурній та інших сферах. 

Стратегія ґендерної рівності Ради Європи передбачає збалансовану участь жінок і чоловіків у процесі прийняття суспільних та політичних рішень. Вона наголошує, що диспропорція представництва ставить під сумнів повноцінне функціонування демократичних інститутів. Конвенція ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW) визначає відповідальність держави за паритетне представництво жінок і чоловіків у виборних органах влади. Це можна змінити лише цілеспрямованою політикою створення можливостей для участі жінок у політичному житті України. Елементом такої політики є впровадження ґендерних квот у виборчому процесі. У 2013 році були внесені зміни до Закону “Про політичні партії України”. Вони передбачають 30-відсоткову добровільну ґендерну квоту у виборчих списках кандидатів у депутати. У 2015 році 30-відсоткову ґендерну квоту законодавчо поширили на рівень місцевих виборів.

Європейська та світова практика свідчать про доцільність застосування ґендерних квот як тимчасового заходу для залучення жінок до політичного життя країни. Добровільні партійні квоти сьогодні застосовуються в більш ніж 55 країнах світу, зокрема в Канаді, Австралії, Німеччині, Франції, Великобританії, Іспанії, Швеції та в багатьох інших. 

Саме тому ми закликаємо керівників політичних сил та партій, що планують взяти участь у парламентських виборах – 2019, проявити політичну далекоглядність, стратегічне мислення й відповідальність перед своїми виборцями – чоловіками і жінками – та сформувати списки з урахуванням ґендерних квот. Зростання економіки цих країн, соціальна забезпеченість громадян, рівень безпеки та впевненості у своєму майбутньому прямо пропорційно кількісному представництву жінок у парламенті.

Центр прав людини ZMINA

Ліга захисту прав жінок “Гармонія рівних”

Марія Дмитрієва, ґендерна експертка

Ірина Мусій, журналістка руху “ЧЕСНО”

Ірина Тишко, ґендерна експертка

Олена Шевченко, голова ГО “Інсайт”

Юлія Макарова, ґендерна експертка

Олена Стрижак, голова БО “Позитивні жінки”

Жіночий консорціум України

Центр соціального лідерства

ГО “ГРУПА ВПЛИВУ”

Іванна Школьницька, ґендерна консультантка, експертка

Єлизавета Кузьменко, правозахисниця, журналістка

Міжнародна благодійна організація “Ромський жіночий фонд “Чіріклі”

Тимур Левчук, виконавчий директор ГО “ТОЧКА ОПОРИ ЮА”

Ольга Полякова, голова правління громадського руху Gender Stream

Скарга Галина Петрівна, ВГО “Спілка сільських жінок України”, перший

заступник голови Спілки, голова Полтавського осередку

Тетяна Репеде, ГО “Здорове дитинство без меж”

Тетяна Ісаєва, ХОГО “Харківський обласний гендерний ресурсний центр”

Володимир Щербаченко, Східноукраїнський центр громадських ініціатив

Тетяна Чернецька, Агенція змін “Перспектива”

Бюро гендерних стратегій і бюджетування

Вікторія Гончаренко, журналістка

Євгенія Луценко, ГО “Центр соціальних і ґендерних досліджень “Нове
життя”

Громадська спілка “Всеукраїнське громадське об’єднання “Національна

Асамблея людей з інвалідністю України”

Ольга Калашник, ГО “Ла Страда-Україна”

Оксана Ярош, ГО “Ґендерний центр Волинської області”