Рада доброчесності і ВККС побили горщики: чи затвердить президент “недоброчесних” суддів у новий Верховний Суд?

Дата: 03 Жовтня 2017
A+ A- Підписатися

Громадська рада доброчесності (ГРД) закликає президента Петра Порошенка не затверджувати 111 кандидатів у Верховний Суд. 

“Закликаємо президента як гаранта Конституції не призначати рекомендованих кандидатів, поки у судовому порядку не буде прийнято рішення щодо порушень, які мали місце під час конкурсу, і допоки Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) та Вища рада правосуддя (ВРП) не оприлюднять мотивованих рішень з поясненням справжніх причин відхилення висновків та інформації Громадської ради доброчесності”, – йдеться у заяві ради.

Громадська рада доброчесності нагадала, що вважає 25 зі 111 кандидатів, яких Вища рада правосуддя рекомендує президентові призначити у новий Верховний Суд, невідповідними критеріям доброчесності та професійної етики.

“Громадська рада доброчесності навела у своїх висновках переконливі факти недоброчесної поведінки кандидатів…, однак Вища рада правосуддя проігнорувала факти, викладені у висновках ГРД, без будь-яких пояснень”, — наголошують у раді.

У ГРД заявляють, що під час конкурсу до Верховного Суду були порушення, аби протягнути потрібних кандидатів.

“Конкурсні процедури були підлаштовані для призначення заздалегідь визначених кандидатур, а Громадську раду доброчесності було використано для легітимізації цього процесу”, – констатують члени ради.

“Громадська рада доброчесності вважає неприпустимим проведення подальших процедур добору чи оцінювання суддів у такий маніпулятивний спосіб”, – додали вони.

Вища кваліфікаційна комісія суддів звинувачує Громадську раду доброчесності у перевищенні повноважень та розповсюдженні неправдивої інформації.

Про це йдеться у повідомленні прес-служби ВККСУ, оприлюдненому 3 жовтня.

 РЕАКЦІЯ КОМІСІЇ СУДДІВ

У відповідь на заяву комісія суддів звинуватила раду у перевищенні повноважень та розповсюдженні неправдивої інформації.

“У рамках конкурсу до Верховного Суду ГРД перевищує свої повноваження та вимагає цього від президента України”, – йдеться в повідомленні ВККС.

У ній зазначається, що внаслідок судової реформи всі політичні інститути втратили можливість впливати на призначення або звільнення суддів. Відтепер звільняти/призначати суддів належить виключно до повноважень Вищої ради правосуддя.

“Президент може лише підписати указ про призначення суддів на посади — він не може повернути його або не підписати. Не потрібно закликати президента до неправомірних дій”, – наголошується у заяві. 

“Якщо члени ГРД вважають, що не впорались із завданням, покладеним на них під час конкурсу, вони мають право вийти зі складу ради та дати можливість працювати іншим експертам”, – додають члени ВККС

На їхню думку, що експеримент із наділенням громадського органу функціями впливу на результати конкурсу, “можливо, є невдалим”.

“Недарма у жодній країні Європи немає громадського органу, який би впливав в адміністративно-владній процедурі на результат оцінювання суддів. У Європі розуміють – не варто плутати піар з повагою до суду. Розпочинаючи судову реформу, будуючи суд з чистого аркуша, не можна зловживати повноваженнями та паплюжити репутацію майбутніх суддів. Така ситуація може призвести до того, що у майбутньому ГРД почне контролювати, які саме рішення виносять судді Верховного Суду”, — йдеться у заяві. 

“Водночас ГРД висуває ультиматум – погодитись з усіма висновками та “прибрати” тих кандидатів, які не подобаються членам Громадської ради. Члени ГРД поводяться так, наче конкурс повністю залежить лише від їх думки, натомість інші чинники – іспит, тести, інтерв’ю, експертна оцінка компетентності не мають значення”, – обурюються в комісії.

У ВККС запевняють, що 30 кандидатів з негативними висновками ГРД стали переможцями конкурсу, “попередньо спростувавши їх аргументацію та продемонструвавши безпідставність висунутих їм звинувачень”.

Окрім цього, у комісії посилаються на звіт, який підготували українські правники спільно з Радою Європи. За його даними, у 17 випадках ГРД використовувала ненадійні джерела інформації.

“Щонайменше у 21 випадку ГРД вдалася до переоцінки судових рішень кандидатів. А це не входить до повноважень ради. У 20 випадках застосовувалась нерелевантна інформація, а у 17 – інформація, яка не є об’єктом перевірки. Також зафіксовано чотири випадки неоднакового підходу до оцінки конкретних фактів та обставин“, – заявляють у ВККС.

Водночас у комісії наголошують, що “діяли виключно відповідно до методології, затвердженої до початку конкурсу, та оприлюднили відповідні остаточні рішення”.

Нагадаємо, напередодні Центр політико-правових реформ закликав президента України Петра Порошенка розпочати міжнародний аудит процедури відбору суддів нового Верховного Суду. Експерти Центру вказують на низку фактів, які підривають довіру до чесності конкурсу.

“Рік тому пан Козьяков (Сергій Козьяков — голова ВККС — ред.), коментуючи справу одіозної судді Царевич, заявив, що це не суддя винна, засуджуючи невинних автомайданівців. А адвокат, який надав неналежну юридичну допомогу потерпілому. Очевидно вирішили не міняти прийоми і у тому, що ВККС визнала переможцями тих же ж Наставного і Слинька, або Франтовську (яку ВРП визнала недоброчесною) зробили винною саму ГРД, яка начебто не впоралась із завданням”, — коментує заяву ВККС член Громадської ради доброчесності Роман Маселко

Роман Маселко так прокоментував твердження комісії суддів, що “недоброчесні” кадидати-переможці “спростували аргументацію ГРД та продемонстрували безпідставність висунутих звинувачень”:

“Тобто ВККС ще раз підтвердила безпідставність претензій ГРД до Наставного, Слинька і навіть Франтовської? То Юрій Луценко таки злочинець?”

Роман Маселко розцінює, що ГРД “не мала жодного впливу на результати конкурсу”. 

“І 25 кандидатів серед суддів “нового” Верховного суду, яких ГРД відчайдушно намагалась не допустити, тому красномовний доказ”, — переконаний член ради. 

Разом з тим він звинуватив ВККС у поширеннях фейків про Громадську раду доброчесності і оприлюднив посилання на матеріал, який спростовує їх. 

29 вересня ВРП затвердила суддів В’ячеслава Наставного та Сергія Слинька, які свого часу підтвердили рішення про його ув’язнення. Ці судді не вказали у деклараціях доброчесності, що були у колегії суддів, яка розглядала у касаційній інстанції справу Луценка. 

Окрім цього, ВРП затвердила суддю Київського апеляційного адміністративного суду Ірину Саприкіну, яка перешкоджала роботі журналіста Центру інформації про права людини.

У списку — судді, чиї рішення порушували права людини, і це констатував Європейський суд з прав людини: Інна БерднікМихайло ГрицівОлександр Прокопенко та Тетяна Шевченко.

Громадська рада доброчесності надала негативні висновки, зокрема, Ользі Ступак. ГРД вважає, що в неї та членів її родини витрати та майно не відповідають задекларованим доходам. 

А кандидати Ірина Саприкіна та  Олександр Золотніков брали участь у забороні мирних зібрань та акцій протесту. 

Свого часу представництво ЄС в Україні рекомендувало не призначати до Верховного Суду суддів із заплямованою репутацією. Раніше голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін поклав на президента відповідальність за “неефективний конкурс суддів до Верховного Суду”. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter