У ЦВК назвали остаточну кількість виборців, які змінили адресу голосування на президентських виборах 2019 року

Дата: 27 Березня 2019
A+ A- Підписатися

Правом зміни виборчої адреси скористалися 315 725 громадян України.

Про це під час круглого столу “#КоженГолосВпливає: бар’єри на шляху до виборчих скриньок” 27 березня повідомив керівник служби розпорядника Державного реєстру виборців Олександр Стельмах, передає кореспондент Центру прав людини “Зміна”. 

Серед лідерів мотивів, які стали підставою для зміни місця голосування, – фактичне місце проживання виборців не за місцем реєстрації (25%). На друге місце (24%) за показниками вийшли виборці, зареєстровані на окупованих територіях. На третьому (22%) – члени окружних та дільничних виборчих комісій, які захотіли проголосувати на тій дільниці, де вони працюють. 15% – офіційні спостерігачі за виборами або працівники правоохоронних органів, які забезпечуватимуть на виборчих дільницях правопорядок.  

“Службовці відмовили 1 416 виборцям. 319 громадянам відмовили з тієї підстави, що вони не включені до реєстру виборців. На друге місце вийшли відмови тим виборцям, які не мали зареєстрованого місця проживання. У них не було можливості змінити одну адресу на іншу. У 183 випадках заяви визнані необґрунтованими, а 179 відмов пов’язані з тим, що виборець уже змінив адресу голосування. Наша інформаційна система не дозволяє такого роботи, тому їм відмовили”, – розповів Олександр Стельмах. 

Заяви громадян про зміну місця голосування найбільше опрацьовували в Дніпропетровській області. 

“19 березня в Новомосковському районі Дніпропетровської області опрацювали 1 076 звернень. На другому місці – Дарницький район Києва. Там 25 березня опрацювали 1 110 звернень виборців. А на третьому – Краматорськ із 943 такими зверненнями станом на 24 березня”, – розповів представник ЦВК.  

КІЛЬКІСТЬ ВИБОРЦІВ, ЯКІ ТИМЧАСОВО ЗМІНИЛИ МІСЦЕ ГОЛОСУВАННЯ В РОЗРІЗІ РЕГІОНІВ

 За горизонталлю – регіон, де розташована виборча дільниця, обрана місцем голосування;

за вертикаллю – регіон, де розташована виборча дільниця виборця згідно із зареєстрованим місцем проживання

Координаторка гарячої лінії “Донбас СОС”, яка приймала телефонні дзвінки від переселенців, Віолета Артемчук повідомила, що більшість дзвінків до громадської організації були від громадян, які не мали реєстрації місця проживання взагалі.  

“Серед цієї категорії людей були, зокрема, студенти-переселенці. Коли вони завершили навчання у вишах, то втратили реєстрацію місця проживання. У молоді, яка до нас зверталася, була велика мотивація взяти участь у виборах. До нас, до прикладу, із Слов’янська тричі телефонував молодик, у якого також завершився термін реєстрації в гуртожитку. Він випробовував різні шляхи, в тому числі намагався стати на облік безпритульних людей. Зрештою він зареєстрував місце проживання у своїх друзів”, – коментує вона.   

Представниця Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) Надія Пашкова навела дані опитування переселенців про їхню обізнаність щодо права зміни виборчої адреси. Якщо у 2018 році про таку процедуру знали лишень 24% внутрішньо переміщених людей, то цьогоріч – 55%. Близько 50% заявили, що, найімовірніше, точно голосуватимуть на цих президентських виборах. Однак, за даними аналізу Громадянського холдингу “Група впливу”, лише 8% переселенців до кінцевого терміну – 25 березня – змогли змінити місце голосування. Голова правління холдингу Тетяна Дурнєва називає таку частку незначною. 

“Це означає, що 92% не зможуть скористатися своїм правом і проголосувати за президента України. Якщо інші мобільні всередині країни громадяни можуть повернутись у свої домівки та проголосувати, то для внутрішньо переміщених людей та мешканців окупованих територій зміна місця голосування – єдиний шлях, щоб реалізувати своє право”, – каже вона. 

Надія Пашкова вважає, що потрібно надалі проводити інформаційну кампанію та спрощувати процедуру зміни місця голосування. З нею погодився й Олександр Стельмах.

“Потрібно відмовитися від документів, які потрібні для зміни цієї процедури. Для цього достатньо однієї заяви, де виборець сам вказує адресу, а це вже наша справа, щоб виборець був включений лише в одну виборчу дільницю. Другим кроком може бути використання інтернету для подання заяви з електронним підписом громадянина”, – ділиться своїм баченням керівник служби розпорядника Державного реєстру виборців Олександр Стельмах.  

Адвокаційна менеджерка Центру прав людини “Зміна” Альона Луньова вважає неприпустимим, коли державні послуги закріплені за житлом, а не за людиною. Вона вважає, що в Україні необхідна реформа системи реєстрації місця проживання. 

“Чинна система реєстрації місця проживання вбиває виборчу активність. За даними соціологічного дослідження “Громадяни України, що живуть не за місцем реєстрації: їхня кількість та проблеми”, різниця в електоральній активності між людьми, які живуть за місцем реєстрації і які живуть не за місцем реєстрації, сягає 21%. Люди не беруть участь у місцевих виборах чи в житті населеного пункту, де вони фактично мешкають. Вони не відчувають себе повноцінними учасниками громади”, – каже правозахисниця Альона Луньова. 

Нагадаємо, 27 березня виповнюється два роки з моменту реєстрації у Верховній Раді законопроекту №6240, який пропонує усунути юридичні та практичні бар’єри на виборах для внутрішньо переміщених людей та мобільних громадян. Українські та міжнародні правозахисні організації закликають народних депутатів ухвалити цей документ.  

Вибори президента України відбудуться вже цієї неділі, 31 березня. Згідно з останніми опитуваннями, 84% українців збираються брати участь у виборах. Якщо жоден кандидат у першому турі не набере 50+1% голосів, то другий тур виборів має відбутися 21 квітня. 

Офіс Уповноваженої Верховної Ради з прав людини вже почав збирати факти порушення виборчих прав українців. Кожен з тих, хто зіткнувся з порушеннями, може розповісти про це за номером телефону гарячої лінії Уповноваженого 0 800 50 17 20, за допомогою електронного звернення, розміщеного на офіційному сайті www.ombudsman.gov.ua, безпосередньо до громадської приймальні Уповноваженого (м. Київ, вул. Інститутська, 21/8) або до представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у відповідному регіоні.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter