Чому жінка-снайперка отримує менше грошей, ніж чоловік-снайпер? Експертка про існуючі перешкоди для жінок в армії

На сьогодні багато керівних і бойових посад в армії залишаються недоступними для жінок. Ці обмеження прописані у двох наказах Міністерства оборони України: 337-му, який регулює військово-облікові посади для осіб сержантського і солдатського складу, і 42-му, який регулює військово-облікові спеціальності для осіб офіцерського складу.

Про це в ефірі “Громадського радіо” повідомила голова громадської організації “Юридична Сотня” Леся Василенко.

Вона нагадала, що влітку 2016 року у наказ 337 були внесені зміни і перелік посад, які можуть займати жінки в армії, був розширений десь на 100 позицій. Але за її словами багато посад лишаються недоступними.

До внесення змін жінки, які працювали снайперками, були записані як кухарки, медсестри та банщиці.

За словами Василенко, становище цих жінок суттєво відрізнялося від чоловіків на аналогічних позиціях.

“У військовослужбовців є грошове забезпечення. Це не зарплата. Це не є окладом. Грошове забезпечення складається з кількох елементів, які впливають на суму, яку ти отримуєш на руки. Цими елементами є звання, посада, вислуга років. Далі ідуть премії залежно від того, де ти служив”, — наголошує Василенко.

Тож, за її словами, жінка на посаді кухарки отримує грошове забезпечення згідно з тим, що розписано в штатному розписі для кухарки, що однозначно менше, ніж для снайпера.

Василенко також зазначила, що наразі вона не може назвати конкретно всі посади, які залишаються недоступними для жінок, згідно з наказами МОУ, оскільки частина їх засекречена.

“Це дуже довгий перелік, тому що 337-ий наказ містить 990 військово-облікових спеціальностей і відповідних посад, а що в 42-му ми не знаємо, тому що він під грифом “секретно”. Тільки ті офіцери, які мають доступ до державної таємниці, можуть бачити повний текст і повні переліки в цьому наказі”, — говорить експертка.

За її словами, переважно недоступним є те, що стосується посад льотчиків, залишається обмеженим для жінок, все, що стосується посад, які передбачають службу на кораблях, в морі, на катерах.

Вона додає, що ці заборони з одного боку ґрунтуються на тому, що умови не забезпечені. А з іншого є накази інших міністерств, які обмежують спеціальності для жінок, тому що вони несуть певну небезпеку для захисту жінки як матері.

Втім скасування наприкінці минулого року наказу МОЗ, який забороняв 450 професій для жінок, має вплинути на подальші розширення військових посад для жінок, вважає Василенко.

Вона також повідомила, що, за статистикою, станом на 1 грудня 2017 року понад 10 тисяч жінок  беруть або брали участь в АТО.

При цьому офіцерів-жінок, за даними ЗСУ, трохи більше 5%.

Нагадаємо, наприкінці червня 2016 року Міністерство оборони України внесло зміни до свого наказу №337, які дозволяють жінкам-військовослужбовцям призначатися на ті бойові посади, які пов’язані з більшим ризиком і відповідальністю у Збройних Силах України.

Це дало можливість жінкам відкрито служити в українській армії і розвідницями, і снайперками, і командирами бойових машин. Раніше жінки, що воюють в зоні АТО на бойових посадах, заявляли, що офіційно вони оформлені банщицями і кухарками.

21 грудня 2017 року стало відомо, що Міністерство охорони здоров’я скасувало наказ №256, який визначав перелік з 450 заборонених для жінок професій.

Зокрема, жінкам України було заборонено працювати у цілій низці важливих галузей таких, як підземні роботи, водіння деяких видів вантажного і пасажирського транспорту, робота в машинному відділенні корабля, ряд будівельних спеціальностей. Серед цих 450 є багато таких, в яких жінки дуже зацікавлені. Це, зокрема, добре оплачувані професії машиніста метро, моториста на кораблі, водія автобуса далекого прямування. Подібні заборони досі діють у багатьох колишніх Радянських республіках (в Білорусі, Росії, Вірменії, Грузії, республіках Центральної Азії), це дискримінаційна спадщина радянського минулого, що заважає професійній реалізації мільйонам жінок.