Чи готові українці повертати Крим та кримчан: дослідження настроїв щодо окупованого півострова

Дата: 06 Травня 2020 Автор: Микола Мирний
A+ A- Підписатися

Українці дедалі менше цікавляться тимчасово окупованим Кримом. 

Це випливає з результатів соціологічного опитування компанії “Info Sapiens”, яку замовила Школа політичної науки Національного університету “Києво-Могилянська академія” за фінансової підтримки посольства Швеції в Україні. 

Результати опитування продемонстрували, що найбільше інформації про Крим українці споживають із телебачення – 46,6%. Друге місце серед джерел посів інтернет – 24,1%. Майже 20% респондентів відповіли, що взагалі не цікавляться темою Криму.

Найбільше українців цікавить військова політика Росії на півострові (32,3%), політика України щодо Криму 27,5, політична ситуація на півострові (23,1%) та економічне становище (20%). Порушення прав кримчан цікавлять лишень 15% співвітчизників. 

Водночас близько 17% респондентів відмовилися відповідати на запитання про те, що їх цікавить у контексті Криму, або дали відповідь “важко сказати”.

Менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова назвала показовими дані про кількість байдужих до Криму громадян. На її думку, це свідчить про те, що владі потрібно серйозно працювати, щоб повернути тему Криму до порядку денного країни. 

“Ми вже відчували, що багато людей не цікавляться Кримом, і от дослідження показало кожного п’ятого такого громадянина”, – прокоментувала правозахисниця.

Показово також те, що 7% українців наразі вважають Крим територією Російської Федерації.

Дослідники поцікавились, які кроки могла б зробити українська влада на підтримку мешканців Криму. Українці схвально ставляться до спрощення медичного доступу та доступу своїх співвітчизників з півострова до адміністративних послуг та до безкоштовного відпочинку дітей з Криму в дитячих таборах. Але експерти відзначають високий показник невизначеності серед респондентів. Вони пов’язують це з нерозумінням українців, навіщо запроваджувати пільги для мешканців тимчасово окупованого Криму.

 

42,9% загалом або частково схвалюють навчання кримчан в українських закладах вищої освіти на пільгових умовах. Лишень 15,6% не схвалює такої підтримки кримських дітей.

Альона Луньова пояснює, що реінтеграція не може відбутися без акценту на освіту. 

“Якщо ми будемо розбудовувати українську освіту, дружню до кримських дітей, то в такий спосіб ми зможемо здобути їхні розум та серця. Наразі в нас не так усе оптимістично, – прокоментувала правозахисниця.  

46,1% українців схвалюють відновлення залізничного та транспортного сполучення з Кримом. Категорично не погоджуються з цим 12,3% респондентів, 9,5% схвалюють частково. Дослідники відзначають респондентів з Півночі України, які взагалі виступають проти відновлення транспортного сполучення. Такий результат повторюється також і щодо запитань про відновлення авіасполучення із Кримом.

Майже порівну розділилися думки в громадян стосовно відновлення подавання води на окуповану територію. За відновлення виступають 19% опитаних, частково за такий крок виступили 14,1%. Категорично проти – 28% та частково не схвалюють майже 8%. Третина не визначилась із відповіддю. 

Альона Луньова наголошує, що це єдина дієва санкція України проти Росії, яка змушує її обмірковувати свої дії.

“Росія робитиме все можливе, щоб примусити Україну відновити водопостачання. Але є деякі питання, на які в суспільства одна думка, а цивілізована держава не може чинити за волею більшості. Одне з цих питань – смертна кара. Держава не може вдатися до такого політичного рішення через свої зобов’язання та цінність людського життя. Я не вважаю, що всі дані соціологічних опитувань мають лягати на стіл міністра для ухвалення рішень. Відновлення водопостачання – це загальна лінія держави, якою ми не можемо поступатися”, – прокоментувала вона.   

Українці повністю або частково не схвалюють розроблення та врахування військового сценарію повернення півострова. Проти цього виступають 44,8% респондентів. За такі дії влади або з частковою підтримкою виступають 23,2%. Частка відмов на це запитання сягнула 16%.

Більшість громадян не підтримує розірвання дипломатичних відносин з Росією. Однозначно та частково таку думку поділяють 37,7% респондентів. Повністю та частково ці дії схвалюють 29,6%.

55,2% громадян повністю або частково підтримують введення візового режиму з РФ. Категорично або частково проти виступають майже 30% опитаних.

Більшість громадян не вважає, що Україна має докладати всіх зусиль для відновлення добросусідських відносин з Росією. Повністю та частково таку думку поділяють 42,1% українців. 25,2% хочуть, щоб ініціатором таких відносин все ж таки була Україна. Не визначилися майже 13% респондентів.

Водночас більшість опитаних переконана, що такі відносини неможливі, допоки Росія не поверне Україні Крим та не виведе військ з Донбасу. Повністю таке переконання підтримують 45,5%, частково – 14,7. Повністю або частково не підтримують такої думки 13% респондентів.

Водночас майже 42% громадян категорично не підтримують оголошення Росії війни. Про повну та часткову підтримку цього кроку висловилися 9,4% респондентів.

Результати опитування також показали відсутність одностайної позиції в питанні, яким же має бути статус Криму після відновлення української влади. За статус-кво виступають 37%, за перетворення автономної республіки на звичайну область – 27,5%, а ідею надати півострову статус кримськотатарської автономії підтримують 14,6%.

Дослідники відзначають високий показник відмов респондентів у багатьох питаннях. Альона Луньова вважає, що уникання питань потрібно додатково досліджувати.

“Ця частка цілком вкладається в частку громадян, які взагалі не цікавляться Кримом. Але я вважаю, що це виклик для медіа – говорити, що насправді в мешканців окупованих територій є навіть базові потреби в медицині чи навчанні, а для влади – вводити до порядку денного потреб”, – вважає правозахисниця ZMINA. 

Автори дослідження пояснюють такі дані небажанням відповідати або незнанням правильної відповіді з певного питання. Однак це не означає, що в них не має своєї думки, коментує наукова директорка Школи політичної науки Ганна Осипчук.  

Соціологи проводили дослідження на підконтрольній Україні території з 5 до 24 березня 2020 року включно, опитавши 1 000 повнолітніх осіб. Статистична похибка – не більш ніж 3,4%.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter