Звільнення замість реформи: Як на Сумщині “роздержавлюють” газету “Новини Тростянеччини”

Тростянецька райрада Сумської області досі не поновила за рішенням суду Павла Зленка на посаду редактора газети “Новини Тростянеччини”. Очільник ЗМІ пов’язує це з наміром видання стати незалежним.

В Україні після заклику Парламентської Асамблеї Ради Європи і ухвалення відповідного закону продовжується процес роздержавлення друкованих видань. Комунальні та державні ЗМІ, отримуючи бюджетне фінансування, знаходились під впливом посадових осіб. На шпальтах газет рясніли джинса (прихована реклама – ред.) та матеріали з порушеннями журналістських стандартів. Таким чином ЗМІ переставали бути “сторожовими псами” у розумінні Європейського суду з прав людини. 

У березні 2016 року редакція газети “Новини Тростянеччини” вирішила повністю стати незалежною та піти у вільне плавання на медіа-ринку. Однак районна рада, яка є співзасновником видання, не підтримала такий намір. 

Коли стало відомо про роздержавлення, рада створила тимчасову контрольну комісію для перевірки господарської роботи газети. ЗМІ повідомляли, що жоден із чотирьох уповноважених депутатів не брав у перевірці участі. Роботу за них виконала працівниця міськради, яку уповноважив на це своїм розпорядженням міський голова Юрій Бова.

Комісія звинуватила редактора у низки порушень – “перерахуваннях готівки без укладання договорів, розміщенні політичної реклами без оплати, безпідставному списанні бензину, порушеннях у реалізації газет по торгових точках без первинних документів та недотриманні порядку розподілу прибутку за 2015 рік”.

21 квітня 2016 року депутати райради звільнили Павла Зленка за одноразове грубе порушення, але так і не вказавши під час голосування, за яке саме. 

Протягом чотирьох місяців Тростянецький райсуд скасував догани та звільнення, а Апеляційний суд Сумської області підтвердив рішення першої інстанції.

Колегія апеляційного суду погодилась із районним судом, що райрада порушила законодавство. Судді зауважують, що редактора притягнули до дисциплінарної відповідальності із пропущенням строку та позбавили його права письмово надати пояснення на звинувачення комісії. Тростянецький райсуд встановив, що Павло Зленко отримав копію звіту лише у день проведення сесії ради, на якій депутати звільнили його.

“Таким чином він був позбавлений можливості підготувати свої пояснення з приводу викладених у звіті фактів та обґрунтувати їх”, – йдеться в ухвалі Апеляційного суду Сумської області.

“У серпні 2016 року районна рада отримала рішення суду негайно поновити редактора на посаді. Але місцева влада у нас дуже винахідлива. Вони винайшли метод, як не виконувати рішення суду. Голова райради Андрій Корж каже, що звільнення та приймання на посаду – це прерогатива сесії. Хоча він сам мав видати розпорядження про поновлення на роботі за рішенням суду”, – розповідає Павло Зленко.

З такою позицією Андрія Коржа не погоджується медіа-юристка та адвокатка редактора Людмила Опришко. 

“Виносити на сесію питання, чи поновлювати редактора на роботі, – це незаконна дія. Районна рада вже давно колись призначала його на цю посаду. Сесія не має права ревізувати рішення суду. Це рішення є обов’язковим для будь-якого органу, в тому числі й для районної ради”, – каже Людмила Опришко із Платформи прав людини. 

У січні 2017 року Національна спілка журналістів України оприлюднила прізвища посадовців, які увійшли до антирейтингу “Ворогів реформування преси-2016”. Четверте місце посів голова Тростянецької районної ради Андрій Корж. Таку відзнаку він отримав за невиконання цього рішення суду. Голова райради уникає спілкування із Центром інформації про права людини. 

ВТРАТА ВПЛИВУ

Павло Зленко пов’язує таку поведінку влади виключно із наміром редакції стати незалежною і об’єктивно висвітлювати події в районі. 

“Роздержавлення блокує голова райради та голова міста Тростянець. Справа  в тому, що до міста планують приєднатись 13 населених пунктів. Найбільший інформаційний вплив має наша газета. Очевидно, мер розуміє, що у сільській місцевості у нього немає електорату. Тому йому потрібна ця газета”, – припускає Павло Зленко. 

“До 2016 року стосунки з владою були робочими. А коли ми подали протокол на реформування, нам в райраді говорили, що “Новини Тростянеччини” – це газета районних депутатів і вона має бути майданчиком інформування населення про роботу влади. Основна причина такої поведінки – це не дозволити журналістам стати незалежними та об’єктивно висвітлювати процеси, які стаються у районі. Вони бояться, якщо комунальна газета дозволяла собі журналістські розслідування, то що буде, якщо вона буде незалежною?”, – додає він. 

За його словами, зараз посада редактора в газеті лишається вакантною. 

“Я не можу працювати в газеті. У мене немає права підпису, видавати накази, розпорядження та представляти редакцію. Я звертався до Державної виконавчої служби, щоб виконали рішення суду. Вони двічі їх штрафували, але це не допомогло”, – розповідає Павло Зленко. 

РОЗДЕРЖАВЛЕННЯ НА ПАУЗІ

Через ігнорування рішення суду вже як півтора роки не просувається роздержавлення видання. 

“Я не ініціюю цього питання на сесії, бо не працюю редактором. Так само через це не подаю до суду за незаконне рішення районної ради, яка відмовилась реформувати ЗМІ. Ми чекаємо, коли влада допустить мене до роботи”, – пояснює редактор. 

Наразі Нацполіція порушила кримінальну справу через невиконання рішення суду. Щоправда слідчі не хотіли відразу вносити відомості про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Тож редактору довелось через суд домогтись порушення кримінального провадження. 

“17 березня цього року відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 382 (невиконання судового рішення службовою особою). Проводяться невідкладні слідчі дії”, – каже Володимир Діденко із прес-служби Нацполіції Сумської області.  

Натомість Людмила Опришко зауважує, що це дуже проста справа, яку слідчі мали б розслідувати за два місяці. Вона переконана, якщо Нацполіція надалі затягуватиме розслідування, то Павло Зленко матиме перспективи отримати рішення Європейського суду з прав людини на його користь. 

Микола Мирний, журналіст Центру інформації про права людини для Інституту масової інформації