Центр інформації про права людини відзначає шестиріччя. Що ми зробили за рік

Сьогодні, 15 серпня, виповнилося шість років з дня заснування Центру інформації про права людини. Від минулорічного ювілею співробітники та співробітниці організації невпинно працювали над покращенням ситуації з правами людини в Україні – публікували тексти та виступали експертами у провідних медіа країни. Розробляли та наполегливо відстоювали зміни до законодавства в аспекті прав людини. Влаштовували просвітницькі заходи, проводили акції, організовували прес-конференції та дискусії на важливі правозахисні теми. Видали книжку про репресії щодо журналістів в Криму. В дощ та сніг на вуличній виставці розказували про права людини у шести містах України та безліч іншого, про що згадуємо у цьому матеріалі. Отож, за рік ми: 

ПІДСИЛИЛИ КОМАНДУ 

Протягом року до команди Центру інформації про права людини в різний час приєдналися п’ятеро людей. У жовтні працювати в організації на посаді медіаменеджерки почала журналістка Єлизавета Сокуренко. За її словами, робота тут стала логічним продовженням університетського зацікавлення соціальною та правозахисною тематикою. Згодом до організації долучилася журналістка та ілюстраторка Євгенія Олійник, яка є випусковою редакторкою сайту. 

“ЦІПЛ  – це організація, в якій направду працює горизонтальний принцип роботи: тут важлива думка кожного, і всі питання вирішуються спільно. Більше того, тут дбають про цінності й потреби кожної працівниці чи працівника, не вимагаючи цілодобово мати “палаючі очі”. Адже із цим у правозахисників проблем нема, зате високий ризик вигоріти є завжди”, – розповідає Євгенія про свої враження від роботи в організації.

Потужним підсиленням адвокаційної частини стала юристка Альона Луньова. Вона відгукується про організацію як про команду професіоналів, які мотивовані робити майже неможливе – рухати позитивні зміни в країні.

“Якщо я думаю про ЦІПЛ, то одразу згадую ситуацію навколо звернення з вимогою звільнення Ганни Турчинової за її гомофобні висловлювання. І про те, що наша команда підтримала нас навіть тоді, коли певним колегам вимоги звернення здалися занадто контраверсійними. Це відчуття надійної команди, напевно, найважливіше”, – каже Альона. 

Частиною команди став також Петро Смирнов, який працює на посаді другого випускового редактора сайту та пише тексти. А для проекту з реформи системи реєстрації місця проживання до нас долучилася потужна правнича аналітикиня Надія Добрянська.   

ЗНАЙШЛИ СВОЇХ ЧИТАЧІВ НАВІТЬ У ПЕРУ!

Більшість читачів нашого сайту з України. Утім, за цей рік ситуацією з правами людини в нашій державі зацікавилися користувачі з території Перу. Їхня кількість порівняно з минулим роком зросла у 90 разів – з 18 до 1623 користувачів!

Це відзначає нова головна редакторка сайту Ольга Падірякова. Її попередниця Ірина Виртосу тим часом зрощує нове покоління українців у кращих традиціях поваги до прав людини – виховує донечку та невпинно пише все нові й нові журналістські тексти.

Тож, навіть попри те, що наразі публікації на сайті виходять лише українською мовою, щомісяця нас продовжує читати близько тисячі користувачів з території Росії. А ще, протягом року майже у три рази збільшилась кількість відвідувачів сайту з країн Західної Європи – Німеччини, Польщі, Голландії, Італії та Великої Британії.

Серед важливих перемог цього року й те, що постійна аудиторія наших читачів зросла більше, ніж у півтора рази. А загалом за рік сайт відвідали понад 300 тисяч користувачів. 

ЗАПРОВАДИЛИ НОВІ ФОРМАТИ: КАРИКАТУРИ ТА ІНСТРУКЦІЇ  

Цьогоріч ми почали публікувати на сайті матеріали-інструкції з порадами про те, як громадянам домогтися дотримання прав людини у різних ситуаціях. Вони викликали неабияке зацікавлення у читачів. Так, найбільш популярними стали:

1. Як написати конституційну скаргу та змінити закони – інструкція для громадян
2. Права вагітних жінок на роботі: Що потрібно знати, щоб їх не порушили?
3. З хостелу до армії. Чи законно це і що робити у випадку порушень прав призовників?
4. До мене прийшли з обшуком. Що робити? Інструкція від правозахисників
5. Чому мова ворожнечі потрапляє у ЗМІ і як цьому запобігти?
6. Як поскаржитись на сексистську рекламу — інструкція

Крім того, тепер разом з ілюстраторкою Євгенією Олійник ми створюємо тематичні карикатури на найбільш резонансні в правозахисній тематиці події. Так, першу присвятили так званим традиційним цінностям. У другій знайшла відгук ситуація навколо нового Омбудсмана Людмили Денисової, коли вона скасувала візити громадських моніторів до місць несвободи та сама перевірила тюрму, якою опікується її однопартієць. Третя карикатура з’явилася як реакція на ксенофобні вислови українських чиновників. Четверту ми підготували як іронічну інструкцію для Української спілки парамедиків, яка закликала не викликати швидку до “бомжів та інших асоціалів”. А п’ята присвячена раднику міністра МВС Антону Геращенку, який попросив громадськість вибачитися за критику поліції у розслідуванні нападів на Катерину Гандзюк та інших активістів. 

 %%GALLERY%%

ЗАЦІКАВИЛИ ПОНАД 36 ТИСЯЧ ЛЮДЕЙ ПРАВОЗАХИСНОЮ ТЕМАТИКОЮ

Трохи більше, ніж за рік, кількість наших підписників у соціальній мережі Фейсбук виросла з 18 до 54 тисяч. Сергій Кочмарський, наш SMM-ник, пояснює: саме на цьому майданчику у легкій та доступній формі можна отримати корисну інформацію про захист своїх прав і підвищити загальну правоосвіченість. І ще, додає він, тут ніколи не буває нудно.

“Скільки вже можна писати про ЛГБТ?!”, — одне з найпоширеніших питань наших читачів під публікаціями. Цікаво, що насправді таких новин не так багато у стрічці, але саме пости про ЛГБТ, ромів та інші контраверсійні теми сучасності викликають найбільшу зацікавленість у підписників. Так, часто вони обурюються. Утім, взагалі аудиторія нашої сторінки особлива. Це не фан-клуб симпатиків громадської організації, як це часто буває в правозахисному секторі, а справжній майданчик для суспільних дискусій. Націоналісти та ліберали, депутати й активісти, ЛГБТ-люди та прибічники традиційних цінностей — гілки коментарів їхніх дискусій розтягаються простирадлом довжиною в кілометр. І мова не лише про, вибачте, срач. Є багато цікавих аргументованих постів, які змушують замислитися”, — ділиться Сергій.

А ще зауважує, що специфіка роботи у правозахисній організації вимагає від нього підтримки тісного контакту з аудиторією. Отримати лист в приватні повідомлення о другій ночі з питаннями про те, як захистити свої права, припинити лай собаки у сусіда й навіть подолати корупцію в Україні — звична справа. Проте, зазначає Сергій, часто саме читачі повідомляють про порушення прав людини у регіонах. А ми перевіряємо інформацію та публікуємо ексклюзивні новини.

ПРОДОВЖИЛИ АКТУАЛІЗУВАТИ ТЕМУ ПРАВ ЛЮДИНИ У МЕДІЙНОМУ ПРОСТОРІ

Протягом року наші публікації регулярно передруковували провідні українські онлайн-видання. У середньому – до 50 передруків на місяць. Але, наприклад, у червні тільки одну новину, яка стосувалась запровадження в Україні інституту цивільних партнерств, передрукували щонайменше 45 видань з різних регіонів України.

Експертки нашої організації взяли участь в понад 50 ефірах на радіо та телебаченні. Вони говорили про ситуацію з правами людини в окупованому Криму та на Донбасі, права ВПО та насильство щодо жінок, про протидію катуванням та напади на громадських активістів, про свободу слова та російську пропаганду.

Більше 60 авторських матеріалів журналісти та журналістки Центру інформації про права людини підготували та опублікували в провідних медіа України, серед яких Дзеркало тижня, Українська правда, Радіо Свобода, Громадське радіо, День, Тексти.org, Лівий берег тощо. Публікації стосувалися пріоритетних тем, над якими працює організація: реформи системи реєстрації місця проживання, освіти з прав людини, виконання плану дій Національної стратегії з прав людини, захисту прав громадських активістів, протидії катуванням та дискримінації, захисту прав людей, постраждалих через конфлікт на Сході, а також мешканців окупованого Криму. 

  ЗНЯЛИ ШІСТЬ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ІСТОРІЙ ПРО ПРАВОЗАХИСНИКІВ ТА ПРАВОЗАХИСНИЦЬ

В межах кампанії #ОбираюДіяти ми розповіли нашим читачам історії боротьби за права людини шести правозахисників та правозахисниць. Це історія про Володимира Азіна, який внаслідок травми втратив здатність ходити і вже тридцять років бореться за права людей з інвалідністю.

А також розповідь про Олену Розвадовську, яка з початком війни на Донбасі покинула державну посаду, продала речі та поїхала на Схід допомагати дітям, які живуть під обстрілами.  

Своєю історією про те, як ще перебуваючи у в’язниці став правозахисником, поділився Андрій Діденко. Правозахисниця Ольга Скрипник  розповіла про погрози, через які була змушена виїхати з окупованого Криму. А Олена Шевченко, яка ще зі школи займалась професійною боротьбою, боротися продовжила й у дорослому житті – за рівноправ’я чоловіків та жінок, за рівність для всіх. Фінальною у серії стала відеоісторія про адвоката Павла Диканя. Він вже чотири роки захищає в суді потерпілих під час Євромайдану. Для чоловіка та групи адвокатів Небесної сотні – це справа, яку неможливо кинути. Вони добиваються справедливого розслідування, суду та покарання злочинців, щоб покласти край безкарності.

Всі шість відеоісторій ми презентували під час неформальної дискусії в межах Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays разом з героями. 

ВИДАЛИ КНИЖКУ ПРО РЕПРЕСІЇ ЩОДО ЖУРНАЛІСТІВ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ

У травні цього року журналіст Юрій Луканов за підтримки нашої організації та посольства Великої Британії в Україні вперше за 12 років презентував авторську книжку. “Пресувальна машина: як Росія знищувала свободу слова в Криму” розповідає про згортання свободи слова і переслідування журналістів після окупації півострова Російською Федерацією. З ідеєю щодо теми книги виступила керівниця Центру інформації про права людини Тетяна Печончик. У виданні задокументовані свідчення понад двадцяти журналістів та медіавласників про побиття, незаконні затримання, тортури та погрози, пошкодження та вилучення техніки, відкриття сфабрикованих кримінальних справ та інші репресивні дії щодо журналістів, до яких вдалась Росія після окупації Криму. 

ПОГЛИБИЛИ ЗНАННЯ ВИКЛАДАЧІВ З 20 УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ У ПРОБЛЕМАТИЦІ ПРАВ ЛЮДИНИ

Унікальний проект “Академія з прав людини для викладачів та викладачок журналістських кафедр” ми втілили за ініціативи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, разом з Комісією з журналістської етики, Інститутом журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та Науково-методичною комісією з журналістики та інформації МОН. 

У ньому взяли участь 24 викладачі з 20 університетів України, які протягом кількох сесій підвищили свою обізнаність щодо прав людини. Завдяки проекту в перспективі має зрости рівень чутливості ЗМІ до проблематики меншин та вразливих груп. Адже правоосвічені викладачі відповідним знанням навчатимуть й своїх студентів-журналістів. 

Розбиратися у тому, як висвітлювати тему інвалідності, учасників академії вчили експерти та експертки, які самі є людьми з інвалідністю. Про ромську проблематику в ЗМІ говорили представники ромської громади. Те саме стосувалося й висвітлення інших тем, зокрема, прав національних меншин, переселенців, жінок, ЛГБТ, екс-ув’язнених, представниць комерційного сексу. 

  ПРЕЗЕНТУВАЛИ МАСШТАБНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ У ШЕСТИ МІСТАХ УКРАЇНИ

Українці цінують свої права і свободи, хоча погано орієнтуються у змісті і походженні прав людини, сутності правових механізмів, а також назагал демонструють досить низьку готовність до активних дій задля відстоювання власних прав.

Такі результати ми отримали під час першого загальнонаціонального дослідження “Що українці знають і думають про права людини”.  У межах регіонального туру “День прав людини в вашому місті” з презентацією даних опитування стосовно кожного конкретного регіону ми відвідали Чернігів, Львів, Харків, Дніпро, Маріуполь та Одесу. В кожному місці ми презентували вуличну виставку, а співробітниці організації разом з місцевими правозахисниками консультували мешканців щодо прав людини в інформаційному наметі. У кожному місті ми влаштовували вечірні неформальні презентації для місцевих активістів, журналістів тощо, які відвідали більше двохсот людей.  

Це не повний перелік заходів та ініціатив, які ми впроваджували протягом року. Утім, попереду організацію чекають докорінні зміни – слідкуйте за новинами. А для тих відданих послідовників прав людини, які дочитали матеріал до кінця, ми підготували у подарунок тематичний набір стікерів для Telegram.