Армія, гуртожитки та дискримінація: чому кримчани бояться вступати до вишів на материку?

Незважаючи на те, що в Україні не перший рік діє спрощена система вступу до вишів для жителів окупованих територій, а 20-відсоткові бюджетні квоти для кримчан діють у понад 30 українських закладах освіти, жителі окупованого півострова не поспішають їхати вчитися на материк.

Про причини та фактори, які впливають на активність абітурієнтів з окупованих територій, розповіла на прес-конференції голова Центру громадянської просвіти “Альменда” Валентина Потапова.

За її словами, за спрощеною системою у 2016 році вступили до материкових вишів 153 абітурієнти з Криму, а у 2017 – на 50 осіб більше. 

Перша причина, яка впливає вступ кримчан до українських вишів, – це елементарна відсутність інформації про таку можливість.

“Скажіть, будь ласка, чи можуть кримчани вступати за спрощеною системою?” – запитують люди. Після виявляється, що абітурієнти дізнаються про таку можливість перечепившись об вивіску на КПП. Це у часи інтернету. В цьому році ми вже домовилися з представником президента в Херсоні про розміщення бігбордів на Чонгарі і Колончаку, щоб розповсюджувати інформацію в такий спосіб. Після цього люди почали телефонувати частіше”, – розповіла Потапова.

Але брак інформації не єдина причина, через яку молодь Криму не їде отримувати освіту на материк. 

“Часто думають, що якщо вони будуть говорити російською, то їх не зрозуміють або поб’ють націоналісти. Складно пояснити людям, що в Києві спокійно сидять на травичці і п’ють сік після того, як у голові стоїть картинка людей у чорному, що крокують з факелами Хрещатиком”, – розповіла Потапова про реакцію деяких кримчан на присягу “Національних дружин”, яка відбулась у Києві на початку року та викликала бурхливу реакцію серед людей.

Тож Потапова закликала ЗМІ за можливості підкреслювати, що в Києві, Львові чи Тернополі не б’ють за російську мову: “Я сама російськомовна. Я наразі проводжу багато тренінгів по Україні. І я наголошую: за російську мову тут не б’ють!”

Мовне питання стає проблемою не тільки через загрозу дискримінації та утисків, але й через страх не сприйняти матеріалу в університеті.

“Міністерство окупованих територій готове оплатити факультативні курси, якщо буде потреба. Треба розуміти, що в Криму ніколи не було сильного україномовного середовища, а зараз воно просто зачищене. Діти, які останній раз були на уроці української в 7-му класі, забули його, а отже, їх треба підтримати”, – зауважила Потапова.

Ще одним страхом кримчан, за словами правозахисниці, є питання армії.

“Багато людей думають, що як тільки ти перетнеш кордон, то тебе відразу ж заберуть до армії. Тут треба розуміти, що в Україні в армію забирають за певним порядком. Забрати неприписану людину не можна”, – сказала вона.

Водночас Валентина Потапова знає про випадки рейдів, які проводять поліцейські разом з представниками військкоматів, але вважає такі історії або фейками, або поодинокими випадками.

“Ці випадки публічні, Омубдсман відразу ж втручається… Не дай Боже це станеться з кримчанином. Ви не уявляєте, скільки майданчиків є у правозахисних організацій і що в плані публічності трапиться з людьми, які собі таке дозволяють. Треба розуміти, що російська пропаганда використовує все. Зараз Росії вигідно, щоб молодь залишалася в Криму. Адже з Росії переїхали багато пенсіонерів. Вони купують квартири і будинки на півострові, а молодь їде в Україну, Росію або Європу. Вона не бачить перспектив на півострові, який знаходиться під санкціями”, – зауважила вона.

Також сумніви в кримчан викликають рівень освіти в Україні та логістичні питання.

“Може, в цьому питанні і є частка правди, адже освіта переживає кризу. Але в такій самій ситуації перебуває ця галузь в усіх пострадянських країнах. В Україні ця ситуації краща, ніж у Росії і Криму. Автономія вузів дозволила прив’язати рейтинг університетів до кількості міжнародних програм обміну. Якщо у тебе є мізки і непогане знання англійської, ти можеш поїхати вчиться до США або Європи. Те, чого не дає російська система освіти, дає українська”, – підкреслила голова “Альменди”.

На жаль, складним питанням залишається фінансовий бік життя далеко від дому та розміщення в гуртожитках.

“Будь-який студент має знижку на проїзд, але до Криму не ходять державні автобуси. Проїзд в один бік може бути дуже дорогим: влітку – 1000 грн, взимку – 700 грн. Також є питання до безкоштовного проживання в гуртожитку для кримчан, про яке часто говорять політики. Ця норма прописана в трьох законах, але від цього краще виконуватись вона не стала. Студенти отримують матеріальну допомогу в розмірі 800 або 400 грн, яку можуть використовувати на оплату гуртожитку. Але ми хочемо, щоб це питання все ж нормально врегулювали”, – розказала Потапова.

Це питання ускладнює і вступну кампанію.

“На час вступної кампанії частина вузів у Херсоні надає безкоштовні місця в гуртожитках для дітей та батьків. Інші просять за це 20-30 гривень на добу. Є тільки два університети, які просять 300-400 гривень – ТНУ і КНЕУ. Далі ця проблема триває при поселенні. Формально студенти не платять за проживання, а оплачують комунальні послуги. Так, вони становлять 400-500 гривень з людини. Ми всі живемо у квартирах, але я не можу зрозуміти, де беруться такі суми на одну людину, яка живе із загальним душем, кухнею. У мене великі сумніви з приводу розрахунку комунальних платежів”, – зауважила правозахисниця.

Потапова зауважила, що всі проблеми, про які вона розказала, існують не перший рік, але зрозуміти, як вони вплинули на вступну кампанію 2018 року, можна буде пізніше.

Нагадаємо, що вступна кампанія в Україні почалась у червні. Одночасно з цим офіційно почали роботу освітні центри “Крим-Україна” та “Донбас-Україна”, які допоможуть абітурієнтам з окупованих територій та лінії розмежування вступити до українських вишів. Цього року для вступу абітурієнтам не потрібен паспорт, атестат та сертифікат ЗНО.

Про особливості вступу для абітурієнтів з окупованих територій читайте також у публікації Як цього року працюватимуть освітні центри для абітурієнтів із Криму та окупованого Донбасу