Дослідження ООН “Безпека та правосуддя на Донбасі: Бачення громад трьох областей (Донецька, Луганська та Житомирська)”

Як вплинув конфлікт на сході України і масове внутрішнє переміщення людей на рівень безпеки та правосуддя? Які нові виклики постають перед громадами? Чому одна третина жінок не  почуваються  в безпеці в своїх власних будинках в нічний час? Чи змінилася ситуація з поліцією в країні? Чи безпечно почуваються ВПО або люди, що живуть із ВІЛ, у своїх громадах? Чи довіряють громади державним установам і чи повідомляють про злочини у поліцію? 

1 березня 2017 року в Києві Програма розвитку ООН проведе конференцію на тему правосуддя та безпеки та представить результати нового дослідження  “Безпека та правосуддя в Україні: Бачення громад трьох областей”,  яке ПРООН впроваджувала в Донецькій, Луганській і Житомирських областях за фінансової підтримки Королівства Нідерланди. 

1 березня 9:00,  м. Київ, готель “Президент” (вул. Госпітальна, 12) 

Спікери: 

Янтомас Хімстра, Директор ПРООН в Україні

Анастасія Дєєва, Заступник Міністра внутрішніх справ

Анастасії Дівінська, Голова офісу ООН Жінки в Україні  

Задля того, щоб краще зрозуміти рівень обізнаності, ставлення та сприйняття питань правосуддя та безпеки на сході країни, ПРООН здійснила детальне оцінювання, яке також включало опитування 1300 домогосподарств у кожній із трьох областях протягом осені 2016 року. 

 

Звіт був підготовлений задля того, щоб політичні рішення приймались на основі фактичних даних та задля інформування щодо юридичних та процесуальних реформ, які матимуть суттєвий вплив на життя людей. Таким чином, конференція є можливістю презентувати основні висновки звіту, розробити конкретні рекомендації з ключовими зацікавленими особами щодо того, як результати оцінювання можуть бути використані в покращенні законодавства та політики. Звіт за результатами конференції буде розроблений протягом одного місяця. 

АКРЕДИТАЦІЯ : Координатор зв’язків зі ЗМІ Євген Зеленко: yevgeniy.zelenko@undp.org

Робоча група 1 – Поліцейська діяльність та суспільна безпека

Робоча група 2 – Правосуддя з урахуванням гендерних питань та домашнє насильство

Робоча група 3 – За межами системи правосуддя – медіація, альтернативне вирішення спорів та місцеве правосуддя 

ПРООН заохочує участь представників громад у трьох визначених областях. Обговорення звіту та результатів конференції в подальшому будуть проведені в кожній області за участі громадянського суспільства, представників влади та місцевих громад. Після цього ПРООН розробить та опублікує рекомендації, виокремлені під час цих заходів.

Попередня програма

(синхронний переклад буде забезпечений) 

09:00 – 09:20 Реєстрація та вітальна кава

09:20 – 09:30              Вітальна промова Янтомаса Хімстри, Директора ПРООН в Україні

09:30 – 09:40 Вітальна промова Анастасії Дєєвої, заступника Міністра внутрішніх справ

09:40 – 09:50 Вітальна промова Анастасії Дівінської, Радника з питань гендеру / Голови офісу ООН Жінки в Україні 

09:50 – 10:00  Вітальна промова Беренда де Грута, Голови кооперації Представництва Європейського Союзу в Україні

10:00 – 10:10  Вітальна промова Кейса Кломпенхаувера, посла Королівства Нідерланди в

                        Україні

10:10 – 10:45 Огляд методології та змісту звіту (Старший Радник ПРООН з верховенства права Назрін Кхан та Експерт з розробки методології опитування Хезер Голдсміт)

10:45 – 11:00 Перерва на каву

11:00 – 12:30              Робоча група 1 – Поліцейська діяльність та суспільна безпека

12:30 – 13:30 Обід

13:30 – 15:00  Робоча група 2  – Правосуддя з урахуванням ґендерних питань та домашнє насильство

15:00 – 15:15  Перерва на каву

15:15 – 16:45    Робоча група 3 – За межами системи правосуддя – медіація, альтернативне вирішення спорів та місцеве правосуддя

16:45 – 17:00   Закриття  

Робочі групи

Робоча група 1 – Поліцейська діяльність та суспільна безпека 

Громадська безпека є широким поняттям, яке включає в себе не лише запобігання і реагування на злочини, але і співпрацю з багатьма партнерами, зокрема громадянським суспільством, місцевими адміністраціями та громадами, які спільно визначають потреби та шляхи реагування на них.

Таким чином, поліція є невід’ємною частиною зміцнення безпеки спільнот, але успішність такої діяльності можна досягти лише використовуючи підхід до поліцейської діяльності, яка орієнтована на громаду. Цей підхід базується на тісній співпраці між поліцією та громадою. Тісні взаємовідносини між службою поліції, якій довіряють, та громадою мають надзвичайно важливе значення, зокрема з таких причин: це запобігає здійсненню злочинів, заспокоює громаду, а також забезпечує поліції доступ до інформації, де можуть виникнути потенційні або реальні проблеми. В результаті це робить поліцію більш відповідальною перед народом та зміцнює верховенство права.

Україна намагається використовувати підхід поліцейської діяльності, орієнтований на громаду, в різних реформах, зокрема в Законі України “Про Національну поліцію”. Він включає в себе такі вимоги до всіх територіальних підрозділів поліції, як публікація щорічних звітів, проведення відкритих зустрічей зі спільнотами на рівнях області, громади та села, участь у спільних проектах громадських організацій, залучення місцевих спільнот до наглядових та дисциплінарних питань.

На разі ці вимоги не дотримуються – за даними опитування щодо безпеки та правосуддя відсоток людей, які стверджують, що поліція регулярно проводить зустрічі зі спільнотою щодо безпеки, становить менше 6% у всіх областях; більше 50% опитаних у всіх областях стверджують, що такі зустрічі ніколи не проводились. Це може бути частково пояснено тим, що поліція на сьогоднішній день займається переатестацією та реорганізацією відповідно до нового Закону. Проте, навіть в тих областях, де ці процеси вже завершились, підхід поліцейської діяльності, орієнтованої на громаду, ще не впроваджується.

ПРООН підтримує створення робочих груп з питань безпеки для громад як частини Форумів щодо місцевого розвитку на рівні громад, а також співпрацює з обласними адміністраціями щодо включення підходу поліцейської діяльності, орієнтованої на громаду, в стратегії регіонального розвитку та плани дій. Донецька та Луганська військово-цивільні адміністрації заснували комітети для нагляду за впровадженням визначених аспектів безпеки в регіональному плані розвитку.

Планується, що робоча група обговорить такі питання:

·        Прогрес Національної поліції України у розробці стратегії та плану впровадження підходу поліцейської діяльності, орієнтованої на громаду;

·        Відгук представників громад щодо співпраці між спільнотами та поліцією в тих областях, де імплементується проект ПРООН “Верховенство права”;

·        Як подолати бар’єри на шляху до повного впровадження поліцейської діяльності, орієнтованої на громаду: проблеми з транспортом, робоче навантаження, відсутність ясності та поінформованості щодо законодавства;

·        Як стимулювати участь спільнот у впровадженні підходу поліцейської діяльності, орієнтованої на громади;

·        Яким чином даний підхід може допомогти у реагуванні на потреби вразливих груп, меншин, та жінок.

·        How com 

Робоча група 2 – Правосуддя з урахуванням гендерних питань та домашнє насильство 

Жінки мають помітно різний досвід та різне ставлення до багатьох питань, в порівнянні з чоловіками. Безпека є серйозною проблемою для жінок: близько третини жінок не відчувають себе в безпеці у себе вдома в нічний час, а дві третини не відчувають себе у безпеці на вулиці в нічний час (що є набагато більшим показником, ніж у чоловіків).

Крім того, жінки стверджують, що вони побоюються за свою безпеку, якщо вони повідомили про злочин (показник є також більшим, ніж у чоловіків). У Житомирській області 47% жінок у порівнянні з 27% чоловіків дали цю відповідь. Ці питання стосуються як чоловіків, так і жінок, проте непропорційно більше впливають на жінок. Жінки також, як правило, набагато менше довіряють інститутам правосуддя. Важливо продовжувати збирати інформацію і досліджувати ці відмінності, проте на сьогоднішній день існує замало надійних, публічно доступних даних, і дуже рідко вони дисагреговані за статтю. 

Більше того, крім сприйняття, жінки стикаються з серйозними перешкодами в отриманні захисту та правосуддя щодо до злочинів за ознакою статі. Поєднання стигми, слабкої правовою бази, відсутності укриття та економічної підтримки означає, що жінки, які стали жертвами гендерно-обумовленого насильства, мають величезні проблеми у доступі до правосуддя. Конкретними проблемами є: недостатньо суворі стягнення за такі правопорушення (до 15 діб адміністративного арешту); невизнання насильства в сім’ї судами у справах сім’ї як причини до розлучення; вимога до розлучених жінок надати винуватцю-чоловіку інформацію про адресу проживання, щоб отримувати кошти на догляд за дитиною. 

Планується розгляд таких питань:

·        Що може бути зроблене місцевою поліцією та системою правосуддя, щоб покращити рівень довіри серед жінок?

·        Як зменшити невпевненість у власній безпеці жінок вдома та на вулиці?

·        Доступ до правосуддя жертв сексуального насильства (на основі конфлікту чи без нього);

·        Прогалини у реагуванні на потреби жертв сексуального насильства та правові зміни, необхідні для вирішення проблем сексуального насильства;

·        Розуміння існуючого ставлення до гендерно-обумовленого насильства та насильства щодо жінок (рівень прийняття, підхід звинувачування жертви, культурні та соціальні норми, наслідки насильства);

·        Як саме соціальні норми та страхи жінок впливають на їх звернення по допомогу до офіційних установ (поліції, служб надання соціальних послуг тощо);

·        Ефективні кроки до підвищення обізнаності про гендерно-обумовлене насильство та насильство з боку партнера та до зменшення стигми;

·        Які політичні та правові зміни необхідні для реагування на гендерно-обумовлене насильство та доступу жінок до правосуддя;

·        Збір та публікація дисагрегованої інформації державними інститутами;

·        Чи необхідно змінити сімейне право задля кращого реагування на проблеми гендерно-обумовленого насильства. 

Робоча група 3 – За межами системи правосуддя – медіація, альтернативне вирішення спорів та місцеве правосуддя 

Близько 40% респондентів у всіх трьох областях вказали, що якби вони стали жертвою злочину, то вони б, безумовно або ймовірно, досягли правосуддя, в той час як 15-20% людей вказали, що вони безумовно не досягли б правосуддя. Ця відповідь загалом залежала від економічного статусу респондента; чим вищий рівень доходу групи, тим більше людина вірить в те, що вона може досягнути правосуддя. Була також значна гендерна відмінність, яка полягала в тому, що чоловіки у порівняні з жінками були більш впевнені, що вони досягнуть правосуддя, незалежно від економічної групи, до якої вони належать.  

У випадку, коли місцева адміністрація бере участь у вирішенні суперечок, позитивних відповідей набагато більше, аніж щодо судів. Наприклад, в Донецькій області, в цілому 299 респондентів стверджували, що місцеві адміністрації допомагають у вирішенні суперечок та злочинів. Цих респондентів запитали, як цю функцію виконувала місцева адміністрація, і майже всі респонденти відповіли позитивно. Хоча, як і раніше, люди побоюються, що влада та гроші впливатимуть на прийняття рішення, проте рівень цього занепокоєння був набагато нижчий, аніж стосовно судів. 

Дрібні крадіжки є надзвичайною проблемою, тому що якщо сума збитку від правопорушення становить менше 137 грн, це є адміністративним правопорушенням, і багато людей, які повідомляють про це у поліцію, не бачать жодних подальших дій. Близько 46-57% респондентів вважають, що земельні спори вирішуються місцевими адміністраціями. З огляду на проблеми доступу до правосуддя (вартість, незручність, потреба у адвокаті, відсутність довіри тощо), ця робоча група зосереджуватиме увагу на інших варіантах вирішення спорів в Україні. 

Планується обговорення таких питань:

·        Чи можливе альтернативне чи місцеве правосуддя в рамках Конституції та законодавства?

·        Що необхідно для зміцнення спроможності місцевих адміністрацій задля вирішення земельних спорів та дрібних крадіжок, а також, щоб забезпечити доступ до правосуддя?

·        Яким чином можна використовувати медіацію в рамках існуючої нормативно-правової бази для вирішення спорів?

·        Порівняльний досвід у розробці альтернативних механізмів вирішення спорів;

·        Яка роль адвоката у альтернативному механізмі вирішення спорів?

·        Які питання не мають бути включені до медіації та альтернативного розв’язання спорів?