Тож коли ми говоримо про пам’ять Георгія Ґонґадзе, це не лише розмова про трагедію минулого. Це розмова про українських журналістів, які сьогодні продовжують відстоювати право суспільства на правду – навіть перебуваючи за ґратами.
Учасники говорили, що питання, порушені зникненням і вбивством Ґонґадзе, залишаються актуальними.
Про те, наскільки важливою була діяльність руху як в контексті боротьби проти політичних репресій в Криму, так і для життєвої підтримки постраждалих родин, та про те, які наслідки припинення цієї діяльності відчуваються вже сьогодні, читайте в матеріалі.
"Кримська солідарність" — дуже важливе явище для розуміння того, що відбувається в Криму протягом останніх 12 років окупації. Без згадки про "Кримську солідарність" узагалі неможливо описати те, що відбувається на півострові. Я, звісно, маю на увазі гуманітарний, людський аспект.
У виставі відтворили сцени депортації, втрати дому, розділення родин та боротьби людей за виживання у вигнанні. Також в Анкарі відкрили виставку репродукцій картин кримськотатарського художника Рустема Еміна, присвячених трагедії депортації.
Серед них – громадянські журналісти Осман Аріфмеметов, Сервер Мустафаєв, Ремзі Бекіров та Сейран Салієв.
Дані про підозрюваних внесені до онлайн-бази "Кримські справи".
Про те, як за 12 років окупації Криму тиск на свободу слова там "еволюціонував" від ординарних спроб контролювати інформаційний простір до перетворення півострова на "лабораторію репресій" для медійників, ZMINA розповіли журналісти, які працювали в Криму і бачили цей процес зсередини.
Журналіст більше двох місяців не отримує листів від родини, а його спроби спілкуватися через пошту та електронні сервіси систематично блокують без пояснень.
Ремзі Бекірова засудили в РФ до 19 років ув’язнення за сфабрикованими звинуваченнями.
Яким став 2025 рік для свободи слова на окупованих територіях України.
Серед 75 журналістів, ув’язнених у Росії, 27 – це українські медіа-працівники з Криму, Херсонської та Запорізької областей, багато з яких отримали десятирічні терміни.
Окупаційна влада на окупованих територіях використовує Кримінальний кодекс РФ для переслідування українських журналістів і репортерів, подаючи їхню публіцистику та правозахисну діяльність як загрозу державній безпеці. Журналісти системно звинувачуються у "диверсії", "тероризмі" чи "шпигунстві" під прикриттям кримінального законодавства.
Це перша справа Хізб ут-Тахрір* у Криму, яку завели саме щодо кримськотатарських жінок, раніше такі справи були заведені лише проти чоловіків.
Бекіров у листі до Представництва описав труднощі в російських колоніях: системний тиск, переведення в віддалені регіони та перебування у штрафних ізоляторах за надуманими звинуваченнями.
"Моя депортація" – книжка кримськотатарського журналіста Османа Аріфмеметова, написана в російській тюрмі за 14 років ув’язнення. Видання вийшло друком у 2025 році.
У неволі в чоловіка погіршився стан здоров'я
Через погане харчування, нестачу вітамінів і сонячного світла, а також зменшені в ізоляторі порції у журналіста виникли серйозні проблеми із зубами, волоссям, кістками та венами.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.