Чоловікові, який обмалював пам’ятник жертвам Голокосту в Кривому Розі, дали умовний термін

Наприкінці травня Центрально-міський районний суд Кривого Рогу засудив чоловіка, який вчинив наругу над пам’ятником жертвам Голокосту в місті, до трьох років обмеження волі з випробувальним терміном в один рік.

Про це йдеться у вироку суду. 

Так, чоловіка визнали винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 297 КК України (“Осквернення пам’ятника жертвам нацистських переслідувань”). Свою провину обвинувачений визнав. 

У документі зазначено, що, розмалювавши меморіальний знак, чоловік “вчинив низку умисних дій, спрямованих на грубе знущання та демонстрацію власної зневаги до місця розташування пам’ятника”. 

Нагадаємо, що 19 січня в Кривому Розі зафарбували червоним слова на стелі, встановленій у пам’ять про 15 тисяч євреїв регіону, які загинули під час Другої світової війни. Щоб затримати зловмисника, поліцейські проаналізували відео з понад 50 камер відеоспостереження та встановили маршрут чоловіка. Для його пошуків правоохоронці залучили 80 осіб. За словами силовиків, чоловік пошкодив ще декілька об’єктів у місті.   

Згодом представники єврейської громади Дніпра під час зустрічі з Нацполіцією та СБУ зазначили, що вважають цей випадок злочином ненависті, й наголосили: правоохоронцям слід звертати увагу на такі правопорушення як на особливо небезпечні для всього суспільства та активніше застосовувати 161-шу статтю ККУ (“Порушення рівноправності громадян”). 

Раніше в коментарі ZMINA В’ячеслав Ліхачов, керівник Групи моніторингу прав національних меншин, пояснював, що майже у всіх випадках нанесення написів на єврейські об’єкти поліція не враховує ідеологічного мотиву та ігнорує 161-шу статтю ККУ:

“Кримінальне провадження відкривають з попередньою кваліфікацією, залежно від суми, в яку оцінюють завдані збитки, або як “псування чужого майна”, або як “хуліганство” чи “наругу над похованням”, якщо йдеться про пам’ятники на кладовищах або місцях поховання жертв масових розстрілів. У межах усталеної практики поліції властиво ігнорувати мотив ненависті. Отже, правоохоронці відмовляються бачити склад злочину, передбачений 161-ю статтею. Така практика є неприйнятною, оскільки поліцейські не виконують своїх обов’язків”.